Деякі українські суди, попри російську агресію, ухвалюють занадто гуманні рішення щодо колаборантів і навідників на позиції Сил оборони України. Досить часто такі колаборанти брали активну участь у подіях 2014 року, підтримуючи дії РФ. Уникнувши покарання тоді, після початку повномасштабної агресії у 2022 році вони знову почали діяти проти України та ЗСУ.
Вчора видання «Патріот Донбасу» вже писало про те, що суди починають відпускати колаборантів під заставу та ухвалювати умовні вироки за злочини проти безпеки держави.
Київський районний суд Харкова – саме той, який практично не покарав міського голову Південного Олександра Брюханова за посягання на територіальну цілісність України, призначивши йому покарання з іспитовим строком – тепер ухвалив такий же вирок щодо іншого колаборанта.
Мова йде про викладача, доцента університету «Харківський політехнічний інститут» Максима Решетняка, якого затримала СБУ.
Він зливав дані про розташування підрозділів ЗСУ на своїй сторінці у російській соціальній мережі «ВКонтакте». Крім того, він повторював тези російської пропаганди про те, що Сили оборони України стріляють «по своїх». Термін «агресор» щодо Росії Решетняк взяв у лапки, напевно заперечуючи факт агресії РФ проти України.
Цитата з ухвали суду:
«…11 травня 2022 року о 20 год. 55 хв поширив в додатку «ВКонтакте» на особистій сторінці під публікацію у вигляді зображення карти місцевості у додатку «Google Maps» із координатами розташування військової техніки ЗС України та наступною текстовою частиною: «Примерно 30-40 нациков разместились с тремя артиллерийскими пушками в моем районе по ул. Шевченко 315 (около здания патрульной полиции), ждите прилета:) Видимо ситуация с разрушенными зданиями СБУ и полиции ничего не научила. Народ, кто живет в Киевском районе будьте осторожней и бдительней, не игнорируйте сигнал воздушной тревоги, прячьтесь в укрытиях, укропы тоже бьют по своим, а потом списывают на страну «агрессора» Россию».
Суддя Костянтин Садовський затвердив угоду про визнання винуватості Максима Решетняка та призначив йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.
Суд визнав, що «щире каяття» Решетняка є обставиною, яка пом’якшує покарання.
Що було у 2014 році?
Максим Решетняк у 2014 році у Харкові підтримував організовані Росією спроби захопити місто та зробити те, що РФ зробила на Донеччині та Луганщині. Підтвердження тому є фото зі сторінки колаборанта у соціальній мережі. Тут знову присутні меседжі російської пропаганди про «фашистскую гадину» та «нападки правого сектора».
Це вказує на його проросійську позицію, яка знову проявилася у 2022 році саме тоді, коли росіяни варварськи нищили Харків.
Деякі недобрі тенденції
Починаючи з 2014 року суди в Україні ухвалювали гуманні вироки щодо осіб, які брали участь в організації так званого «референдуму». У більшості випадків обвинувачені визнавали свою вину, йшли на угоду та отримували умовні вироки. Така судова практика розповсюджувалась навіть на учасників незаконних збройних формувань. Там теж були або умовні вироки, або мінімальні терміни ув’язнення.
Деякі кримінальні справи, як то по Олександру Єфремову, Нелі Штепі, Віктору Воропаєву роками розглядалися у судах без вироків. А ось у 2022 році з’ясовується, що суддя по справі Єфремова тепер співпрацює з окупантами. Один з прокурорів по цій справі перейшов на бік ворога.
