Минулий саміт НАТО в Анкарі став визначною подією, яка продемонструвала життєздатність Альянсу, його здатність адаптуватися до нових геополітичних реалій та долати внутрішні кризи. Головним підсумком зустрічі лідерів стало чітке згуртування навколо відсічі російській агресії.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів ексміністр закордонних справ України Борис Тарасюк.
За словами дипломата, хоча поточна політична ситуація всередині НАТО не дозволяє забезпечити інтеграцію нашої держави вже сьогодні, євроатлантичні перспективи стають дедалі чіткішими.
«Не виключаю, що членство України в НАТО відбудеться у найближчі п’ять років», — наголосив Борис Тарасюк.
Україна як контрибутор безпеки та перехід до НАТО 3.0
Ексміністр зауважив, що за роки відбиття повномасштабного вторгнення, яке триває вже п’ятий рік, Україна набула абсолютно нової якості. Сьогодні в Альянсі ніхто не нехтує високим рівнем обороноздатності України — її офіційно визнали контрибутором безпеки, який відповідає критеріям членства як за розвитком збройних сил, так і за використанням новітніх тактик та стратегій.
Цьому сприяє і внутрішня трансформація самого блоку. Втілення концепції «НАТО 3.0», яка передбачає сильнішу Європу в сильнішому Альянсі, змусило європейські країни брати на себе більше відповідальності. Свідченням подолання протиріч стало затвердження підсумкової декларації, де всі 32 члени зафіксували виділення 140 мільярдів євро допомоги Україні на наступні два роки, а Росію однозначно визнали загрозою для євроатлантичної безпеки.
Нові технології та перспективи виробництва антибалістики
Важливою частиною саміту став Форум оборонної промисловості, де українська делегація та Президент Володимир Зеленський провели низку результативних переговорів. Борис Тарасюк підкреслив, що західний світ надзвичайно зацікавлений в українських розробках безпілотних технологій, далекобійних дронів та ракет. Водночас для самої України пріоритетом залишається захист від російських балістичних ударів.
У цьому контексті дипломат висловив оптимізм щодо ініціативи Президента Зеленського отримати ліцензію на виробництво ракет до комплексів «Петріот» (Patriot) безпосередньо в Україні. На цю ідею вже позитивно відреагувала Німеччина, а під час саміту її схвально згадав і президент США Дональд Трамп. Запуск такого виробництва, за оцінкою Тарасюка, стане виграшем для всього євроатлантичного простору.
Паралельний рух до ЄС та тиск на агресора
Окрім військового треку, Україна демонструє потужні дипломатичні успіхи на шляху до Європейського Союзу. Борис Тарасюк повідомив, що вже наступного тижня ЄС планує відкрити шостий кластер для переговорів з Україною, що знаменує черговий практичний крок до повноправного членства. На тлі 98% узгодженості української зовнішньої та безпекової політики з європейськими стандартами, цей рух є невідворотним.
Щодо перспектив завершення війни, ексміністр зазначив, що прямий трек із Росією наразі упирається в абсолютне небажання Кремля зважати на реалії. Проте послідовний тиск із боку США та Дональда Трампа, посилення санкцій, розвиток українського військового потенціалу та чітка позиція європейських лідерів (зокрема заява канцлера Фрідріха Мерца про те, що Росія не має шансів на перемогу) здатні змусити Москву піти на поступки заради встановлення справедливого миру.
