Посилення українських ударів по території Росії може вплинути на внутрішньополітичну ситуацію в країні, однак не обов’язково змусить Кремль погодитися на переговори. Таку думку висловив старший науковий співробітник Норвезького інституту міжнародних відносин (NUPI) Метью Блекберн.

За його словами, у західних столицях поширене припущення, що зростання вартості війни для Росії здатне порушити внутрішню рівновагу та схилити російське керівництво до пошуку дипломатичного врегулювання. Водночас дослідник вважає, що така оцінка спирається на вибіркове трактування даних про громадські настрої в Росії.

Блекберн зазначає, що соціологічні дослідження свідчать: зі збільшенням втрат і витрат частина російського суспільства дедалі прихильніше ставиться до деескалації війни. Однак паралельно існує меншість, яка займає більш радикальну позицію та після кожного удару по російській території дедалі активніше вимагає ескалації бойових дій і досягнення «повної перемоги».

На думку експерта, в умовах воєнної цензури та жорсткого контролю над інформаційним простором саме голоси прихильників жорсткішої політики отримують непропорційно великий вплив. Натомість відкрито виступати за деескалацію або мирне врегулювання стає дедалі ризикованіше.

Дослідник також вважає, що президент Росії Володимир Путін намагається балансувати між різними групами всередині країни, утримуючи війну в нинішніх межах. Водночас така стратегія, за оцінкою Блекберна, не повністю задовольняє ані прихильників подальшої ескалації, ані тих, хто прагне припинення війни.

Головний висновок експерта полягає в тому, що потенційне послаблення політичної підтримки Путіна не слід автоматично ототожнювати зі зростанням суспільного запиту на мир. На його думку, посилення зовнішнього тиску може не лише послабити позиції Кремля, а й водночас зміцнити позиції найбільш войовничих груп усередині Росії, що створює ризик подальшої ескалації конфлікту.

Джерело: Метью Блекберн, старший науковий співробітник Норвезького інституту міжнародних відносин (NUPI).