Сполучені Штати десятиліттями сприймалися як військова наддержава з практично невичерпними можливостями, однак війна на Близькому Сході продемонструвала значно неприємнішу реальність: здатність Вашингтона продовжувати, а тим більше розширювати масштаб операцій проти Ірану виявилася обмеженою через нестачу ракет і боєприпасів. Про це пише The Sunday Times.
За даними видання, американський запас ракет-перехоплювачів Patriot зараз оцінюється менш ніж у 800 одиниць, тоді як до війни з Іраном їх було приблизно 2300. Ще сучасніших ракет для систем THAAD залишилося близько 250 проти приблизно 600 три роки тому.
Не кращою є ситуація і з наступальним озброєнням. За останні 18 місяців США витратили близько половини своїх запасів крилатих ракет Tomahawk, а з приблизно 350 високоточних наземних ракет, які перебували на озброєнні у лютому, використано майже всі.
The Sunday Times називає однією з головних причин багаторічний перекіс американських оборонних закупівель. Пентагон і політики надавали перевагу дорогим і помітним «платформам» — винищувачам, бомбардувальникам, авіаносцям та есмінцям, — тоді як запаси ракет і боєприпасів, без яких ця техніка не може повноцінно воювати, залишалися значно менш пріоритетними.
Колишній полковник Корпусу морської піхоти США, а нині старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень Марк Кансиан пояснює, що ще з часів Холодної війни боєприпаси програвали конкуренцію великим військовим платформам.
«Платформи — це вітрина: їх можна побачити, і вони сприяють стримуванню. Боєприпаси — це просто цифри в бункерах, і про їхні запаси ніхто особливо не думав», — зазначає він.
Особливо тривожним для американських військових експертів є те, що проблема не стала несподіванкою. У Пентагоні протягом багатьох років знали про недостатні виробничі потужності та обмежені запаси, однак американська оборонна промисловість виявилася нездатною швидко компенсувати витрати.
Це стає критичним на тлі потенційного протистояння з Китаєм. За оцінками, Пекін має приблизно 1200 балістичних ракет тих типів, які у разі війни можуть бути використані для ударів по американських військах і базах у Тихоокеанському регіоні.
При цьому для гарантованого перехоплення однієї балістичної ракети зазвичай можуть знадобитися дві або навіть три ракети-перехоплювачі. Таким чином, сукупний запас приблизно у 2600 ракет Patriot і THAAD ще міг би забезпечувати певний рівень захисту, тоді як близько тисячі перехоплювачів уже створюють зовсім іншу арифметику потенційної війни з Китаєм.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України у лютому 2022 року Пентагон нарешті отримав дозвіл на суттєве розширення виробництва боєприпасів. Військові планувальники одразу попереджали, що для нарощування потужностей знадобляться роки і що наявні запаси необхідно використовувати максимально обережно.
Однак реальні війни внесли свої корективи. Адміністрація Джо Байдена передавала значну кількість американських ракет Україні, а за Дональда Трампа величезні обсяги боєприпасів були витрачені на Близькому Сході.
Особливо показовою є ситуація з перехоплювачами PAC-3 для Patriot. Виробництво однієї такої ракети займає близько двох років, а її вартість становить приблизно $4 млн.
На початку 2022 року США мали близько 3100 таких ракет. Приблизно 600 із них були передані Україні, ще сотні використали на Близькому Сході протягом 2024–2025 років. За даними The Sunday Times, ще близько 1200 перехоплювачів були витрачені з лютого цього року.
У результаті США зіткнулися з проблемою, яку неможливо вирішити простим збільшенням оборонного бюджету. Навіть якщо Вашингтон сьогодні виділить мільярди доларів на нові ракети, виробничі лінії фізично не можуть миттєво виготовити необхідну кількість боєприпасів.
Саме це ставить під сумнів традиційне уявлення про американську військову перевагу. США мають величезний флот, найсучаснішу авіацію та глобальну мережу військових баз, але будь-яка велика війна вимагає не лише дорогих платформ, а й колосальної кількості ракет, які можуть витрачатися за лічені тижні.
І якщо одночасно виникнуть кілька великих криз — у Європі, на Близькому Сході та в Тихому океані — Вашингтону доведеться вирішувати вже не лише питання про те, де застосовувати свою військову силу, а й значно простіше та небезпечніше: чи вистачить для цього ракет.
Джерело: The Sunday Times
