Пандемія коронавірусу та світова криза не стануть каталізатором для прийняття Росією рішення припинити агресію й забратися з України. І щоб утримувати Крим і Донбас не потрібні настільки великі кошти для Росії, на які вона б не могла піти, навіть за умови спаду цін на нафту.
Про це розповів віцепрем’єр-міністр Вадим Пристайко в інтерв’ю виданню «Сьогодні».
Він сказав, що сьогодні Росія дійсно дуже страждає від пандемії коронавірусу. Однак риторика не змінюється. Росія вже волає з приводу зняття санкцій на тлі пандемії, однак позиція світу також залишається незмінною – санкції не пов’язані з коронавірусом, але залежать від поведінки Росії. Тож Пристайко порадив їй більше зосередитися на внутрішніх проблемах і залишити, нарешті, Україну в спокої.
«Тим більше, що і про санкції вони по всьому світу розповідають (які треба зняти через коронавірус – ред.). Але ми бачимо, що позиція чітка: санкції не пов’язані з коронавірусом, санкції пов’язані з поведінкою Росії. Думаю, що цей сигнал РФ отримала. Я бачив коментарі свого колишнього колеги Сергія Лаврова перед зустріччю міністрів «нормандського формату». Нічого нового я для себе не прочитав. За всі роки ця риторика не змінюється, що свідчить про те, що рішення (про припинення війни проти України – ред.) знаходиться не в компетенції міністерства закордонних справ, в дипломатії, а в одному конкретному кабінеті в Кремлі. Тому якщо там рішення не буде, – його не буде (ні від кого іншого – ред.). Якщо ж рішення буде, то дипломатія відпрацює. У рішенні лідерів саміту було записано, що міністри закордонних справ повинні вжити певних заходів. Через місяць після завершення саміту я говорив, що на той час тільки одне рішення було виконано – обмін полоненими. Всі інші, на жаль, не були досягнуті», – сказав Пристайко.
Крім того, він додав, що у нього не стало більше оптимізму щодо врегулювання конфлікту. А з приводу тієї думки, що нібито пандемія та економічна криза можуть допомогти закінчити війну на Донбасі, віцепрем’єр зазначив, що це навряд чи відбудеться. За його словами, утримувати Крим і Донбас – це не такі великі кошти для Росії, на які вона б не могла піти, навіть за умови спаду цін на нафту.
«Згадайте, Радянський Союз, як і нинішню Росію, ніколи не турбували такі дрібниці, як добробут народу. В принципі, вони можуть деякий час на запасі та ультранаціоналізмі виживати. По-друге, рішення, які були прийняті в Росії по анексії та окупації Криму та війні на Донбасі, були дуже емоційні, були політичні помилки, рішення приймалися ad hoc. Тобто вони приймалися емоційно і були конкретно заряджені одним політичним рішенням. Тому я вважаю, що ці кроки можуть так само бути «відкручені» назад. Будучи учасником переговорів по цим горезвісним документам, які по 16 годин обговорювалися (Мінські домовленості від 12 лютого 2015 року – ред.), я завжди пам’ятав, що рішення (в Росії – ред.) може бути прийнято в силу особистісних мотивів. Тому шанс на мир залишається», – резюмував він.
