Росія має можливості значно розширити свою кампанію проти Великої Британії та інших європейських країн, вийшовши за межі кібератак і дезінформації. Одним із найбільш небезпечних сценаріїв можуть стати диверсії проти підприємств, логістичних маршрутів і людей, пов’язаних із постачанням зброї Україні. Про це пише історик і експерт із питань російської безпеки Марк Галеотті у колонці для The i Paper.

За його словами, Владімір Путін дедалі частіше представляє війну проти України як проксі-протистояння із Заходом, а в російському політичному та силовому середовищі поширюється думка, що європейські компанії, які виробляють і постачають озброєння Києву, можуть розглядатися Москвою як допустимі цілі.

Минулого тижня вибухи сталися одразу на двох європейських об’єктах, пов’язаних із військовими поставками Україні: на складі зброї в Болгарії та на підприємстві з виробництва артилерійських боєприпасів поблизу Рима. Причини обох інцидентів ще розслідуються, тому доказів причетності Росії наразі немає. Водночас європейські служби безпеки давно побоюються розширення російської кампанії диверсій проти оборонних заводів та логістики.

Окремою загрозою Галеотті називає можливі атаки на керівників та інженерів оборонних компаній. У 2024 році західні спецслужби повідомляли про зірвану змову з метою вбивства генерального директора Rheinmetall Арміна Паппергера. На думку експерта, співробітники компаній, які активно допомагають озброювати Україну, можуть і надалі залишатися потенційними цілями російських спецслужб.

Однак перехід до відкритішої диверсійної кампанії створював би для Кремля серйозні ризики, оскільки міг би спровокувати жорстку відповідь Великої Британії та її союзників.

На цьому тлі Галеотті звертає увагу на доволі стриману реакцію Москви на повідомлення про використання Україною британських далекобійних безпілотників для ударів по території Росії. Попри надзвичайно низький рівень відносин між Лондоном і Москвою та агресивну російську риторику, Кремль поки намагається применшувати значення цих ударів, залишаючи лише туманні погрози можливої відповіді в майбутньому.

Однією з причин такої обережності експерт називає внутрішньополітичну ситуацію в Росії напередодні парламентських виборів. Кремль дедалі уважніше стежить за суспільними настроями, зокрема через ознаки зростання втоми від війни.

Минулого тижня партію «Яблоко» — єдину політичну силу з чітко вираженою антивоєнною платформою, яка мала хоча б мінімальні шанси подолати п’ятивідсотковий бар’єр, — усунули від участі у виборах рішенням Верховного суду. Галеотті вважає, що політична відповідальність за це рішення фактично лежить на Кремлі.

При цьому російська влада, на його думку, не хоче створювати додаткову нестабільність перед голосуванням. Кремль і без того контролює виборчу систему, але зацікавлений у тому, щоб масштаби адміністративного втручання залишалися мінімально необхідними для отримання потрібного результату.

Ще одним фактором є розрахунок Путіна на майбутню зиму. Російський президент, за оцінкою Галеотті, сподівається, що масовані удари по українській енергетичній та водній інфраструктурі зможуть посилити тиск на Київ і змусити Україну погодитися на поступки.

Саме тому Кремль поки може уникати різкої ескалації проти Великої Британії: відкриті диверсії або напади на британські інтереси додали б до війни ще одну непередбачувану змінну в момент, коли Москва розраховує досягти результату іншими засобами.

Однак ця стриманість може виявитися тимчасовою. Якщо до весни Росія не отримає очікуваних результатів на фронті та в тиску на Україну, а британські безпілотники дедалі частіше з’являтимуться над російською територією, Москва може переглянути свою тактику.

Тоді відповідь Кремля на підтримку України з боку Лондона може перейти від погроз, кібератак та інформаційних операцій до значно небезпечніших форм прихованої війни — диверсій проти оборонної промисловості, логістики або людей, безпосередньо причетних до постачання зброї Україні.

Джерело: The i Paper, колонка Марка Галеотті.