Після початку роботи застосунку “Резерв+” частина українців боїться скористатися ним для оновлення даних і робить це офлайн. Причиною такого страху є фейки.

Про це повідомила заступник міністра оборони України Катерина Черногоренко у Facebook.

За її словами, Міноборони зібрало топ-5 “страхів” для українських чоловіків, які стосуються застосунку “Резерв+”.

Військово-обліковий документ у “Резерв+” не має цінності

Черногоренко наголосила, що “Резерв+” і, наприклад, ЦНАПи генерують однакові військово-облікові документи, які прирівнюються до військового квитка та тимчасового посвідчення. З таким документом навіть можна перетинати кордон.

Статус “у розшуку” через оновлення даних

За словами заступника міністра, статус “у розшуку” з’являється не через оновлення даних. Його надають у разі, якщо, наприклад, людині вручили повістку, а вона по ній не прийшла до ТЦК.

За допомогою застосунку можна дізнатися про потенційну проблему онлайн, а не під час затримання через розшук відповідними органами.

Можливість крадіжки даних у “Резерв+”

Черногоренко підкреслила, що додаток пройшов усі необхідні перевірки безпеки. Також “Резерв+” лише відображає інформацію з реєстру “Оберіг” та не зберігає її на власних серверах.

Така інформація потрапляє в “Оберіг” і при оновленні даних у ЦНАПах. Доступ до бази даних “Оберіг” мають лише уповноважені органи.

Електронні повістки

Як розповіла чиновниця, повісток у “Резерв+” не буде, оскільки це не передбачено законом.

“Тобто вона (електронна повістка – ред.) не прописана в офіційних документах. Тому її і не може бути в “Резерв+”, – додала вона.

“Резерв+” відстежує геолокацію

Черногоренко наголосила, що чутки про відстеження геолокації є конспірологічною теорією.

“Насправді, в будь-якому смартфоні можна перевірити, які програми мають доступ до геоданих або їх запитують. Ви особисто можете перевірити, що “Резерв+” не має жодної потреби в геолокації”, – уточнила заступник міністра.

Варто зауважити, що одна з головних функцій застосунку “Резерв+” – оновлення військово-облікових даних онлайн. Його запустили після того, як українських чоловіків віком від 18 до 60 років зобов’язали поновити дані до 16 липня.