10 травня 1894 року на Полтавщині народився Дмитро Тьомкін – американський композитор та аранжувальник, який зробив великий внесок у розвиток жанру кіномузики. Він створив музику до понад 100 голлівудських фільмів, чотириразовий лауреат премії «Оскар».
Дмитро Тьомкін (10 травня 1894, Кременчук, Полтавська губернія – 11 листопада 1979, Лондон, Велика Британія) походив із заможних і шанованих на цих теренах кременчуцьких єврейських родин. Його батько, Зіновій Іонович, був стоматологом, а мати – Марія Давидівна Тьомкін – викладала музичне мистецтво.
Мати, яка була пристойною піаністкою, долучилася до початкового музичного становлення хлопчика. Саме Марія Давидівна познайомила маленького Дмитра зі світом нот і звуків. Від неї він успадкував слух, відчуття ритму та любов до мелодії. І змалечку дивував своїм незвичайним талантом.
Вже у тринадцять років розумний, обдарований юнак став учнем Петербурзької консерваторії, де навчався по класу фортепіано у Фелікса Блуменфельда та Ізабелли Венгерової, а по класу композиції, гармонії й контрапункту – в Олександра Глазунова.
Але життя у більшовицькій Росії давало небагато надії на успіхи в музичній кар’єрі, тому Тьомкін незабаром покидає Петербург. Він переїхав до Берліна, а потім до Нью-Йорка після російської революції. У 1929 році після краху фондового ринку він переїхав до Голлівуду, де став найбільше відомий завдяки своїм саундтрекам до вестернів.
На відміну від багатьох творчих емігрантів Дмитро Тьомкін одразу потрапив у свою стихію. Спочатку акомпанував балетній трупі, але вже у 1928 році здобув всесвітню славу як соліст Фортепіанного концерту Джорджа Гершвіна у Парижі. Фактично, відтоді починається його блискуча голлівудська кар’єра. З початку 1930-х років він – один з провідних композиторів Голлівуду.
На запитання, як людина зі слов’янських теренів може так добре відчувати й втілювати в музиці поезію рівнин американського Заходу, композитор вказував на своє походження з України: «Бо степ є степ!» Причому він вживав незвичне для Америки «prairie», а «stepp», маючи на увазі саме український степ.
У 1953 році він дістав одразу два «Оскари»: за музику до фільму «Саме опівдні» та за пісню «Do Not Forsake Me, Oh My Darlin’» з того ж таки фільму.
Ще два «Оскари» він отримав за музику до фільмів «Високий та могутній» (The High and the Mighty, 1955) і «Старий та море» (The Old Man and the Sea, 1959) за повістю Гемінґвея.
Дмитро Тьомкін написав музику більш ніж до сотні фільмів, він працював з кращими режисерами Голлівуду, серед яких були Альфред Хічкок, Говард Хоукс, Френк Капра, Джордж Стівенс і багато інших.
Його знамениту пісню Wild Is The Wind, написану ще у 1957 році, виконували Ніна Сімон, Девід Боуї та Барбара Стрейзанд.
Крім безлічі інших призів і звань Дмитро Тьомкін двічі нагороджувався французьким Орденом почесного легіону (як кавалер і як офіцер), а також іспанським Хрестом кавалера Ордена Ізабелли Католицької.
/Підготовлено для «Патріот Донбасу» на основі відкритих джерел/
