Росія страждає від санкцій, тому мобілізує всі сили, включаючи такі, як Шредер. Їй дійсно важко буде утримувати Крим і через фінансові труднощі, і через проблеми з водою. Тож все йде до того, що рано чи пізно, вона поверне Крим. Однак зараз не виключена ескалація в Україні… не на Донбасі.

Про це розповів ведучий експерт Програми європейських, регіональних і російських досліджень Українського інституту майбутнього (UIF), науковий співробітник Інституту євроатлантичного співробітництва Андреас Умланд в інтерв’ю Крим.Реалії.

За його словами, ексканцлер ФРН Ґергард Шредер не самотній у своїх висловлюваннях щодо анексованого Криму. У Німеччині є й інші політики, які не вірять у повернення Криму Україні.

«Боюся, що багато хто у Німеччині думає так само, як Шредер. Там є якийсь консенсус, я б навіть сказав, серед багатьох дипломатів і політиків, які вважають, що це нібито давня російська територія, яку Росія не поверне. Це такий поширений міф, і Шредер, боюся, просто висловив те, що багато хто думає в Німеччині. Я думаю, поки Путін (президент Росії ‒ ред.) триматиме у своїх руках важелі влади в Росії, дійсно, Крим не повернеться. А коли буде транзит влади, тоді різко підніметься ймовірність того, що Крим повернеться під контроль України», ‒ сказав він.

Андреас Умланд нагадав, що Ґергард Шредер є членом ради директорів «Роснефти», і назвав його «представником російської держави в Німеччині». І підкреслив, що заклики про скасування санкцій для Росії раз у раз звучать у різних країнах.

За 6 років війни Росія неодноразово пропонувала скасувати санкції. Зараз ‒ нова хвиля.

«Зараз іде явна кампанія, не тільки від Шредера, а й інших представників Росії, дипломатів, політиків та проросійських людей на Заході, які говорять, що нібито у тій світовій економічній ситуації, яка виникла зараз, потрібно знімати санкції. Насправді, мені здається, тут немає нічого дивного. Росія останні шість років з різних причин пропонувала скасувати санкції. Зараз ‒ нова хвиля, і Шредер явно вписався в цю російську кампанію», ‒ говорить він.

Проросійські заяви колишнього канцлера ФРН, вважає Андреас Умланд, стають предметом критики навіть при тому, що частина населення Німеччини ставиться до нього з повагою, тому що визнання цієї анексії є порушенням основ міжнародного права.

«Він дискредитував себе занадто явною роботою в інтересах Кремля, у його власній Соціал-демократичній партії ставляться до його роботи для «Газпрому» критично, і я б не став це переоцінювати. Я не думаю, що така аргументація допомагає Росії, тому що визнання цієї анексії просто неможливе, це було б порушенням основ міжнародного права, і зв’язок між санкціями та Кримом був не дуже вдалим. Можна було розвинути інтелігентнішу аргументацію на користь скасування санкцій, ніж повторення того, що Крим ‒ нібито російська територія», ‒ зазначає Умланд.

Водночас, на думку експерта, не можна виключати ймовірності відвернення уваги світової громадськості від теми анексованого Криму та агресії Росії в Україні через пандемію.

«Звичайно, зараз є інші теми, які конкурують. І до цього вже був явний спад інтересу й уваги Заходу до Криму та Донбасу. Але, з іншого боку, режим санкцій діє. Хоча зараз є занепокоєння щодо того, чи буде Італія голосувати на наступному продовженні санкцій за їх продовження. Я думаю, що поки немає істотних змін на краще на Донбасі, пом’якшення санкцій не буде. Навіть світова криза не зможе зупинити цей режим санкцій», ‒ вважає Умланд.

Росія через кризу та пандемію коронавірусу серйозна налаштована на скасування санкцій, які позбавляють її можливості довготривалого фінансування на міжнародних фінансових ринках. Однак вона не може показати свою слабкість.

«Це звужує коридор фінансової діяльності. Зараз знижуються прибутки від експорту енергоносіїв, у Росії помирає частина малого та середнього підприємництва. Неможливість скористатися всіма міжнародними інструментами рефінансування б’є російську економіку. Думаю, Росія хотіла б позбутися своїх власних санкцій щодо імпорту продовольства, тому що це обмежує маневреність російської економіки. Можливо, зараз настануть часи, коли імпорт продовольства стане важливим для Росії. Але вона не може зробити цього без скасування хоча б частини західних санкцій. Логіка цього режиму така, що він не може показати слабкість», ‒ говорить експерт.

Андреас Умланд вважає, що в умовах економічної кризи та пандемії коронавірусу Росії буде все важче фінансувати анексований Крим.

«За останні місяці в Росію прилетіли кілька так званих «чорних лебедів». Це американські санкції щодо «Північного потоку-2»: мало хто очікував, що вони будуть такими дієвими. Потім ‒ невдала для Росії історія співпраці з країнами ОПЕК, де Росія порушила домовленість, і в результаті вийшла торгова економічна війна, зокрема, із Саудівською Аравією. Росія зараз через це страждає, і це змінює контекст існування путінського режиму. Пандемія спричиняє помирання середнього і малого бізнесу, як і в інших країнах. Але особливість Росії в тому, що вона стверджує, що має фінансові кошти, але поки не використовує їх, щоб підтримати малий та середній бізнес. Усе це змінює фінансову складову режиму. Крим залишається для Росії високодотаційним регіоном, а в умовах, коли фінанси скорочуються, ця кримська авантюра все більше буде під питанням. У мене великі сумніви з приводу того, наскільки Росія в майбутньому зможе дозволяти собі Крим», ‒ каже політолог.

Крім того, варто пам’ятати і про проблеми з водопостачанням та енергопостачанням.

«Все йде до того, що сама Росія в якийсь момент відмовиться від цього, але при Путіні це виключено. Тому я думаю, що парі, яке запропонував Шредеру український посол у Берліні Андрій Мельник, трошки ризиковане: там є не тільки політична, але й медична складова. Пан Шредер ‒ 1944 року народження, і ми йому, звичайно, бажаємо довгого життя, і зараз ще більше бажаємо, щоб він дійсно побачив повернення Криму під контроль Києва. І скільки ще проживе Путін? Поки він буде тримати важелі влади в Росії у своїх руках, Крим не повернеться. Але думаю, що відхід Путіна означатиме зміну не тільки вищого керівництва, а й режиму. Може, навіть держави Росії. Тоді, я думаю, і постане питання повернення Криму», ‒ підкреслив Андреас Умланд.

Також Андреас Умланд не виключив нової ескалації в російсько-українських відносинах. Але не Донбасі.

«Зокрема, це питання постачання Криму прісною водою, яке, думаю, з кожним роком ставатиме все гострішим, і питання з Північно-Кримським каналом. Напевно, у Москві є люди, які вважають, що потрібно завоювати цей канал до Дніпра, щоб забезпечити Крим. Поки немає технологічного вирішення питання з прісною водою, боюся, що Росія може вирішити це питання військовим шляхом. Це було б жахливо: велика війна поблизу найбільшої енергоатомної станції в Європі ‒ дійсно апокаліптичний сценарій, який я не виключаю. Але, з іншого боку, думаю, Росія зараз зайнята сама собою, і поки не хочеться вірити, що можлива така ескалація», ‒ підкреслив Андреас Умланд.

За словами експерта, реакція міжнародної спільноти на ескалацію в Азовському морі була стриманою і «дала сигнал Росії, що на півдні можна більше займатися такими маневрами, ніж у східній Україні».