Український видавець та політичний оглядач Олександр Красовицький зазначає: 1. Почнемо з іранського фронта Третьої світової. Після зустрічі лідерів країн НАТО в Анкарі повністю змінилася американська риторика і дії. Тепер США відмовилися від політики пошуку компромісів з Іраном і перейшли до дотискання персів до миру. Чи то побачили, як це робить Україна, чи щось змінилося після першого дня в Анкарі. Скажу, що. США пообіцяли Туреччині F-35. А Туреччина у відповідь неофіційно повідомила про продаж російського C-400, через купівлю якого у путіна, Байден ввів ембарго на постачання сучасних систем Туреччині. Ще невідомо точно, хто покупець, чи Катар, чи ОАЕ, але перепродаж російського заліза виглядає політичним заходом. Здається, домовленості цим не обмежуються. Туреччина змінила позицію по Ірану від мовчазного несприйняття цієї війни до дотискання свободи судноплавства та недопущення ядерного статусу для Ірану. Навіть ізраїльське гучне незадоволення отриманням F-35 турками не змінило ситуації. Схоже, Ердоган остаточно відмовився від багатовекторності і тепер збирає дивіденди від цього рішення.
В той же час нове загострення в Ормузькій протоці не зупинило руху танкерів – так, пройшов з виключеними транспондерами гігантський двохмільйонник до Катару та назад. З включеними навігаційними приборами за добу проходять в середньому 20-25 одиниць флоту, з них 5-7 супер танкерів-мільйонників. Острів Харг відвантажує іранську нафту на максимальному рівні. Приблизно те саме відбувається в Кувейті, Бахрейні та Катарі (здебільшого, з Катару розливають скраплений газ). ОАЕ бʼє рекорди, але, переважно, з Фуджейри, а рух Затокою, як і Ірак, і Саудівська Аравія, тримають у таємниці. Сьогоднішній майже не панічний рівень цін на біржах – це про те, що Іран програв свій шантажний план. Навіть суперзнижки на російську Юралс з суден, що дрейфують в океані, не зменшились. На рівні Брент по 76-79 доларів, Юралс коштує 42-47 доларів і клієнтів обмаль. Трамп дотиснув до того, що брати російську нафту бояться навіть дешево, через зворотні санкції. Щодо повернення заборони на іранську нафту поки не дає результату, бо США не перехоплюють танкери, як раніше, залишаючи іранцям шматок пряника.
2. Іранський міністр зовнішніх справ зараз на перемовинах в Омані, там же катарський та оманський представники і безіменний представник Держдепу. Кажуть, що США публічно вимагають визнання неправоти Іраном щодо обстрілів суден в Ормузі. Ще важливим є, що на перемовинах немає пакистанського маршала – головного посередника минулого раунду. США дали черговий ультиматум і я не здивуюсь, що після двох зламаних мостів на туркменському кордоні, сьогодні зламаються ще два – на азербайджанському. Тут є особливий свіжий фактор. Після того, як російське судноплавство через Азовське та Чорне море стало небезпечним, росія зараз ліхорадково відбудовує два резервних маршрути для експорту зерна, нафти та імпорту нафтопродуктів – через Азербайджан-Дагестан та Туркменістан-Казахстан. Другий вже призупинено через те, що міст через пропасть біль кордону Ірану та Туркменістану знищено.
Вцілому, чия б це не була заслуга, американці різко змінили риторику з Іраном, Трамп навіть повідомив про вбитих там 53.000 протестувальників у цьому році. Вже все максимально просто – поступки, або реалізація стратегії примусу до миру.
3. Така стратегія гарно працює для путіна. Вже більше 15 днів така програма працює для путіна.
Сьогодні знищено чергові 28 суден в Азові і Таганрозькій затоці. 28! А всього, менше ніж за тиждень – 76. Куди дивляться путінські соколи на численних Су та Мігах? Мабуть, трошки бояться зʼявлятися в небі регіону, де все у росіян погано.
Поки що ми нищимо танкерний флот річка-море, але вже є кілька суховантажів та буксирів. Українці обережно бʼють по рубкам та машинним відділенням танкерів, щоб не потопити випадково судна з нафтою і створити екологічну катастрофу в нашому Азовському морі. Розбиваючи танкери з паливом, наші СБС не дають дістатися цим танкерам до кримських портів і хоч трохи заправити військову техніку (так, і літаки в Саках і Гвардійському, Бельбеку та Севастополі). Уа останній тиждень на маршруті через Армянськ, з Півдня України до окупованого Криму знищено 360 автоцистерн з паливом. Росіяни розуміють, що Крим поступово стає пасткою для того контингенту, що базується на базах «непотопляємого авіаносця», і ризикують життями водіїв, яких наймають на смертоносні рейси. Зрозуміло, що населення півострова є ще одним заручником путіна у цій війні, і що він буде вимушений надати наказ на евакуацію, поки міст ще стоїть.
Наступна історія в Азові та Таганрозі – експорт російського та вкраденого в Україні зерна. Ці порти вже зупинили завантаження. Не краще ситуація в Маріуполі, Бердянську, Феодосії.
Навряд чи Україна буде поспішати з десантом для звільнення територій, навіщо, якщо армія без палива, снарядів та їжі просто сама себе знищить через якийсь час.
4. Є причина, чому путін досі не зрозумів, що його нафтову галузь очікує швидкий трагічний фінал, і що, з відома його «дружка» Трампа його нафтовий бізнес закінчився. Поки Віткофф тиснув на Україну, на європейські гроші, власники «Палантіру» Тіль та Карп, Маск зі своїми «Старлінками», Шмідт з «Хорнетами», Буданов, Мадяр, Хмара, Федоров, Єлізаров, Сирський готували операцію, складність якої перевищує складність «Павутиння», і яка буде вивчатися у підручниках.
Ми дуже мало знаємо про 40 днів виховання, але багато знаємо про «тіньовий» флот росії. Трошки розповім.
За оцінками ГУР, це приблизно 1400 суден різних класів:
– Афрамакс дедвейт 80-120 тис тонн, кількість 220-280 суден;
– Суецмакс – 120-200 тис тонн, кількість 70-100;
– VLCC – 200-320 тис тонн, кількість 60-90;
Панамакс – 55-80 тис тонн, 50-80;
MR – 25-55 тис тонн, 100-150;
Малотонажні – до 25 тис тонн, 150-250 шт.
Це – фантастичних розмірів флот, створений росіянами за надприбутки від цін на паливо на початку вторгнення для перевезення підсанкційної російської, венесуельської, іранської нафти. Все це робилося з відома Байдена та інших лідерів країн НАТО. Повільно ухвалювалися незначні санкційні пакети, щоб підкинути ЗМІ новини про боротьбу з рф, і закривалися очі, коли грецькі та інші великі перевізники здавали старі танкери росіянам. Середній вік зараз становить 18-20 років, 30% цих танкерів старіше 20 років.
30-35% з них зараз у російських портах або на рейді, 40-45% в океані між росією та країнами Азії, 15-20% біль берегів або в портах Індії, Малайзії, Сингапуру, Китаю. 5-10% чекають на перевалку біля берегів Греції, Мальти, Марокко, якась кількість – в Оманській затоці.
Де вони працюють?
35-40% російського тіньового флоту беруть нафту в портах Балтики і везуть її переважно до Індії та Китаю. 20-25% досі Новоросійськ. Ну, і інші чорноморські порти, де кінетичні санкції все порушили. 10-15% Арктика. 25-30%, найбільш швидко і ефективно працюють у Тихому океані, Козьмино та Де-Кастрі. На Китай.
5. Все це не тільки означає, як багато роботи у українців і який величезний це бізнес.
Маю звернути увагу на те, що періодичні арешти західними країнами окремих суден тіньового флота – це несистемні обстріли слона з рогатки дитиною з дерева на городі. Досі не відбулося ніяких реальних системних домовленостей союзників про обнулення піратської торгівлі. Але є і друге – ця система вкрай затратна. Величезні знижки і падіння цін на нафту у близькій перспективі зробить всю цю танкерну армаду активом, який не приносить прибутку, але зʼїдає гроші і генерує проблеми.
Саме над цим і працюють українці і не тільки у Чорному морі.
На фото: як виглядає на спеціалізованому ресурсі маршрут супертанкера до Катару з вимкненим транспондером
