Поки Європа офіційно підтримує Україну, запроваджує санкції проти Росії та заявляє про необхідність послабити Кремль, країни ЄС фактично продовжують фінансувати російську військову машину через закупівлю скрапленого природного газу.
Як пише The Independent, попри війну та санкції імпорт російського СПГ до Євросоюзу не лише не зник — а навіть зріс.
За даними аналітичної компанії Kpler, із січня по травень 2026 року до портів ЄС доставили 8,37 млн тонн СПГ із проєкту «Ямал СПГ», що на 17,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Фактично Європа отримала 96,7% усього експорту Ямалу за перші п’ять місяців року.
Іншими словами — майже весь російський арктичний газ іде саме до країн, які публічно декларують підтримку України.
Аналітики прямо називають це стратегічною суперечністю.
З одного боку — санкції, військова допомога Києву та заяви про необхідність послабити Росію.
З іншого — мільярди євро, які продовжують надходити до російського бюджету через енергетичний експорт.
«Продаж СПГ безумовно корисний для Росії. І з огляду на те, що вона робить у цій війні, викликає розчарування той факт, що європейські країни все ще фактично роблять внесок у російський бюджет», — заявив керівник міжнародного напряму Центру нових євразійських стратегій Джон Лоу.
Ситуація виглядає ще показовішою в деталях.
У травні 2026 року 23 із 25 газовозів «Ямал СПГ» прибули саме до європейських портів.
Це 92% усього експорту Ямалу — більш ніж на 20% більше, ніж роком раніше.
Причина — санкції, які формально існують, але фактично працюють із величезним лагом.
ЄС лише у квітні почав обмежувати короткострокові контракти, укладені до червня 2025 року.
Нові контракти на імпорт російського СПГ заборонені лише з березня 2026 року.
Втім, залишається дев’ятимісячне «вікно», яке дозволяє продовжувати постачання за вже укладеними угодами.
А головне — повна заборона довгострокових контрактів набуде чинності лише у 2027 році.
Тобто ще щонайменше рік російський газ продовжить стабільно заходити до Європи.
Експерти вважають це серйозною втраченою можливістю для тиску на Кремль.
«Це створює в Москві відчуття, що європейцям насправді не вистачає сміливості закрутити гайки до кінця», — каже Джон Лоу.
Для України символізм ситуації виглядає ще жорсткіше.
Поки українські дрони б’ють по російських нафтобазах і НПЗ, а українські військові воюють за виживання країни, частина європейських держав продовжує купувати російський газ, фактично підтримуючи доходи бюджету РФ.
Аналітики попереджають: закриття Ормузької протоки через кризу навколо Ірану може ще більше посилити залежність Європи від російського СПГ.
Побоюючись дефіциту енергоносіїв, покупці можуть спробувати максимально наростити закупівлі до набуття санкціями повної сили.
«Європа багато говорить, але реальність часто виявляється іншою», — резюмують співрозмовники видання.
І поки Брюссель намагається демонструвати жорсткість щодо Москви, цифри показують іншу картину: російський газ усе ще залишається важливою частиною європейської енергетики — а значить, і важливим джерелом доходів для Кремля.
