Якщо у дитини з’являється неприємний запах з рота вранці, це вважається нормою. Однак, якщо він не зникає після чищення зубів, варто звернутися до лікаря для з’ясування можливої причини.

Про це пише “НАША МАМА”.

В першу чергу відмітимо, що перед тим як почати панікувати зверніть увагу на загальний стан дитини. Тобто якщо малюк не вередує, активний та має здоровий вигляд достатнім буде при необхідності проконсультуватися з педіатром. Іншою справою є порушення загального самопочуття, млявість з можливою появою запаху ацетону з роту у дитини. Даний стан потребує надання невідкладної допомоги.

Які стани та захворювання можуть супроводжуватися неприємним запахом з рота?
– Недотримання належної гігієни порожнини рота внаслідок чого в ротовій порожнині поширюються бактерії. Як наслідок у занедбаних випадках це є небезпечним гінгівітом, стоматитом, карієсом та поширенням запального процесу на інші ділянки ротової порожнини. Тому насамперед при появі неприємного запаху з рота увага приділяється детальному очищенню зубів і язика двічі на день.
– Стоматологічні проблеми, які відповідно мають тісний зв’язок з недотриманням гігієни рота. Це є найбільш простим видом порушення для діагностування. Так зовнішньо спостерігається набряк та гіперемія ясен, помітний карієс.
– Інфекційний процес в ротовій порожнині, що викликатиме гнильний запах з рота.
– Порушене продукування слини (зменшення) або зміни у її складі. Рідина виконує ряд важливих функцій, від травної, до захисної й бактерицидної, тому зміни у механізмі її вироблення й викликають неприємний запах з рота.
– Захворювання шлунково-кишкового тракту, як запального, так і паразитарного характеру. Це своєю чергою викликає порушення процесу всмоктування корисних речовин та перетравлення їжі. Як наслідок виникає порушення метаболізму, інтоксикація організму та відповідно й запах з рота.

Оскільки ймовірних причин появи неприємного запаху з роту є досить багато, в першу чергу звернення відбувається до лікаря педіатра, який на основі даних анамнезу, розвитку клінічної картини направлятиме пацієнта до вузькопрофільного спеціаліста (стоматолог, гастроентеролог, оториноларинголог). Додатково проводяться лабораторні аналізи крові, сечі, калу з метою визначення ймовірних проблем, будь-то запалення, анемія чи то гормональне порушення. При необхідності ймовірне проведення УЗД, рентгенографії або МРТ.

Відповідно цього й проводиться лікування. Наприклад, якщо проблема стоматологічна, лікуються зуби з подальшим дотриманням належної гігієни ротової порожнини.