Чотири причини, які впливають на затримку розвитку мовлення у дітей.
Про це пише “НАША МАМА”.
Коли у ваших знайомих діти давно говорять реченнями та декламують вірші, а ваша дитина в кращому випадку говорить окремі слова — мимоволі спадає на думку, що десь ви зробили помилку. Дослідження показують, що у кожної четвертої дитини є певна затримка розвитку мовлення в порівнянні з дітьми цього віку 20 років назад. Це не означає, що у всіх цих малюків неврологічні проблеми або затримка загального розвитку, але на цей час світова тенденція саме така.
Ось основні причини, чому діти починають пізно говорити або говорять погано:
1. Індивідуальні особливості
Швидше за все, ваш малюк просто розвивається у власному темпі, який відрізняється від того, як це відбувається в інших дітей. І в такому випадку батькам не потрібно турбуватися.
У будь-якому разі не “накручуйте” себе цими порівняннями та попросіть оточуючих (зазвичай бабусь) теж не турбуватися на рахунок мовлення вашої дитини. Поясніть, що не потрібно ставити знову і знову питання на кшталт “І чого вона досі не говорить? Давно вже пора. Ось ви в цьому віці …. А у сусідки діти …” і т.д. — всьому свій час.
2. Гаджети
У сучасному світі діти стикаються з гаджетами та переглядом телевізора ще до досягнення 1 року. Мультфільми та різні відео допомагають заспокоїти малюка, нагодувати, відволікти, поки мама зайнята.
Однак одночасно гаджети гальмують розвиток мовлення. Вони занурюють дитину в величезний потік інформації, з яким та не може нічого вдіяти: на екрані постійно все миготить, картинки змінюють одна одну, персонажі говорять і роблять щось незрозуміле. До того ж мова з екрана сприймається зовсім не так, як жива мова. А значить навіть розвиваючий мультик, який вчить, наприклад, ввічливим словами або алфавіту, не такий корисний, як могло б здатися.
Щоб мультики приносили дитині користь, під час їхнього перегляду поруч повинен бути присутній дорослий, який буде промовляти з дитиною те, що відбувається на екрані, коментувати, пояснювати. Щоб мовлення дитини розвивалося — його потрібно тренувати. А дивитися в екран і нічого не говорити — це відсутність тренування.
3. Батьки-мовчуни
Через темперамент не кожна мама здатна виконувати функцію “мама-радіо” в спілкуванні з малюком: постійно щось розповідати, пояснювати, читати, співати й т.д. Відповідно, якщо дитина чує мало живої мови — то немає прикладу, якому їй хотілося б наслідувати, вона не чує слова, не запам’ятовує їх і не намагається відтворити.
4. Гіперопіка
Якщо батьки передбачають всі бажання дитини настільки, що їй не потрібно ні про що просити, не потрібно намагатися звернути на себе увагу, то і говорити ні до чого — адже і так все принесуть і з усім допоможуть. Якщо в навику немає потреби, то він і не розвивається. Навіть якщо це настільки важливий навик, як мовлення. Тобто, дитина все розуміє — але не говорить, тому що нема потреби.
