Заставу у 30 мільйонів гривень за голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якому висунули підозру в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації, вніс бізнесмен Едуард Мкртчан.
Про цей йдеться у розслідуванні проєкту “Схеми”.
За даними журналістів, гроші внесла компанія ТОВ “Керамет”, кінцевим бенефіціаром якої є Мкртчан. При цьому одна з його фірм фігурує у справі про можливі антиконкурентні дії, яку розглядає територіальне відділення Антимонопольного комітету.
Сам Павло Кириленко у коментарі журналістам запевнив, що чує про цю компанію вперше, хоча підтвердив, що знайомий з бізнесменом. На питання, чи просив він особисто Мкртчана внести за нього заставу, чиновник відповів ухильно, назвавши його провокаційним.
Едуард Мкртчан, у свою чергу, заявив, що вніс заставу з власної ініціативи, оскільки давно дружить з Кириленком, і заперечив будь-які спроби впливати на рішення АМКУ.
Розслідування “Схем” також показало, що компанії, пов’язані з Мкртчаном, неодноразово вигравали державні тендери та аукціони, зокрема “Укрзалізниці” та “Нафтогазу України”. Одна з його фірм навіть фігурує у справі про можливе порушення конкуренційного законодавства, що зараз розглядається у Східному відділенні АМКУ.
Читайте також: У ЦПК розповіли, як родина голови АМКУ Павла Кириленка заробила 300 тисяч доларів
Антикорупційні експерти зазначають, що ця ситуація може містити потенційний конфлікт інтересів. Голова ГО “Антикорупційний штаб” Сергій Миткалик наголошує, що керівники територіальних відділень АМКУ підпорядковуються голові комітету, тому участь компанії, яка внесла заставу за Кириленка, у розгляді справ у підконтрольному йому відомстві викликає питання.
Нагадаємо, у серпні 2024 року журналісти “Схем” оприлюднили розслідування про статки родини Кириленка. У період 2020-2023 років його близькі придбали нерухомість та автомобілі загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень, що значно перевищувало їхні офіційні доходи.
На підставі цих матеріалів НАБУ відкрило кримінальне провадження. Кириленку висунули підозру в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. Зараз він ознайомлюється з матеріалами справи, після чого обвинувальний акт буде передано до Вищого антикорупційного суду.
