Війна в Україні показала, що безпеку держави не можна повністю прив’язувати до рішень однієї країни, одного виробника або однієї системи озброєння. Про це пише співзасновник української оборонної компанії Fire Point Денис Штілерман в авторській колонці для The Washington Post. 

На його думку, головний урок для України, США та європейських демократій полягає в тому, що оборонна промисловість має працювати як децентралізована екосистема. Якщо вся архітектура залежить від одного заводу, однієї компанії чи політичного рішення, така система отримує критичну точку відмови.

Саме цю проблему має розв’язати коаліція Freyja, яку 13 липня в Парижі започаткували Україна та ще дев’ять європейських держав: Велика Британія, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія та Швеція. Її метою є створення спільної європейської системи перехоплення балістичних ракет, яка не повинна повністю замінити американський Patriot, але має зменшити залежність Європи від обмеженої кількості американських комплексів і ракет. 

Штілерман порівнює майбутню оборонну систему з інтернетом: вона повинна складатися з багатьох взаємозамінних елементів, виробників і держав. Втрата одного підприємства або компонента не повинна паралізувати всю мережу.

За його словами, сучасна війна винагороджує не стільки технологічну досконалість, скільки швидкість, надійність і можливість масового виробництва. Навіть найкраща ракета-перехоплювач малокорисна, якщо її складно виготовляти, вона коштує надто дорого або постачається в недостатній кількості.

Проєкт Freyja передбачає відкриту архітектуру, до якої різні країни зможуть додавати власні радари, сенсори, системи управління та ракети. Україна планує надати пускову установку й перехоплювач, тоді як європейські партнери мають долучити технології наведення, радіолокації та зв’язку. Промислову частину українського внеску очолює Fire Point; серед потенційних партнерів називаються Hensoldt, Eurosam, Leonardo, Thales і Saab. 

Основою української частини системи може стати ракета FP-7.X. За оприлюдненими оцінками, її планують зробити значно дешевшою за перехоплювач PAC-3 для Patriot, хоча експерти наголошують, що Freyja на першому етапі радше доповнюватиме Patriot, а не стане його повноцінною заміною. 

Україна прагне отримати перший прототип європейської системи до середини 2027 року. Реалізація цього графіка залежатиме від фінансування, передачі технологій та здатності учасників швидко погоджувати спільні технічні стандарти. 

Головна теза Штілермана полягає в тому, що оборона XXI століття не може залишатися набором дорогих закритих продуктів, контрольованих кількома великими корпораціями. Вона має перетворитися на мережу, здатну швидко масштабувати виробництво, замінювати втрачені компоненти й адаптуватися без багаторічних бюрократичних процедур.

«Виживання більше не імпортується. Воно створюється власними силами», — так автор підсумовує необхідність європейської оборонної автономії.

Джерело: авторська колонка Дениса Штілермана у The Washington Post.