Перемога партії прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна «Громадянський договір» на парламентських виборах стала серйозним політичним ударом для Кремля та особисто Владіміра Путіна.

Так вважає The Economist, аналізуючи результати голосування у Вірменії 7 червня.

Попри масштабний політичний та економічний тиск із боку Росії, партія Пашиняна отримала майже 50% голосів, що дозволяє їй самостійно сформувати більшість у парламенті.

Видання зазначає, що перед виборами Москва намагалася вплинути на настрої виборців.

Росія заборонила імпорт низки вірменських товарів — від мінеральної води й коньяку до фруктів, риби та вина. Одночасно Кремль, як стверджується, поширював дезінформацію в соціальних мережах і сигналізував Єревану: переобрання Пашиняна може мати наслідки.

Однак, як пише The Economist, кампанія тиску дала протилежний результат.

Партія Пашиняна отримала 727 тисяч голосів і змогла зберегти владу без коаліції.

Голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн результат виборів надихнув настільки, що вона заявила: «Дух Оксамитової революції, яку ви очолили у 2018 році, живий і здоровий».

Європейський Союз також намагався допомогти Вірменії пом’якшити економічний тиск із боку РФ.

У Брюсселі шукали альтернативні ринки збуту для вірменської продукції, яку перестала приймати Росія. Напередодні виборів ЄС також оголосив про пакет фінансової допомоги в розмірі 50 млн євро, пообіцявши, що це не остання підтримка.

The Economist вважає, що велику роль у перемозі Пашиняна відіграла слабкість опозиції.

Поки чинний прем’єр обіцяв мир, економічний розвиток і нормалізацію відносин із сусідами, його опоненти робили ставку на націоналізм і повернення до тісного партнерства з Росією.

Зокрема, Самвел Карапетян просував проросійський порядок денний, який, на думку багатьох вірмен, уже не виправдав себе.

Колишній президент Роберт Кочарян, який очолював другу за величиною опозиційну силу, також асоціюється в частини суспільства з авторитаризмом, насильством і олігархічною системою.

Перемога Пашиняна також може стати позитивним сигналом для Туреччини та Азербайджану.

Анкара і Баку, ймовірно, сприймуть результати виборів як підтвердження того, що зовнішньополітичний курс Єревана залишиться стабільним.

Серед можливих наслідків — подальше зближення Вірменії з Туреччиною. Країни вже домовилися про відновлення історичного мосту на кордоні та працюють над відновленням старої залізниці між державами.

Втім, попереду залишаються складні питання.

Пашинян не отримав достатньої кількості голосів для зміни Конституції, а Азербайджан наполягає, щоб Вірменія вилучила згадки про Нагірний Карабах перед підписанням остаточної мирної угоди.

Анкара, своєю чергою, наполягає: відкриття турецько-вірменського кордону можливе лише після мирного договору між Єреваном і Баку.

Окремою проблемою залишається реакція Росії.

Експерти не виключають, що Кремль може відповісти новим економічним тиском — наприклад, переглядом умов постачання російського газу.

«Я думаю, що це початок нового загострення кризи між Росією та Вірменією», — заявив засновник вірмено-грузинського медіапроєкту AliQ Mediaplatform Арсен Харатян.