Вишиванка увійшла у повсякденну моду українців у кінці ХІХ – на початку ХХ століття і сталося це завдяки Івану Франку.
Про це розповідалося у публікації історика Олександра Алфьорова в You Tube.
Саме Франко перший вдягнув вишиту сорочку під класичний європейський костюм.
Як вишиванка увійшла у повсякденну моду
Первинно вишиванка була атрибутом простих українців, інтелігенція доволі обережно носила національне вбрання, бо через вишиту сорочку можна було потрапити до буцегарні.
“Серед українських аристократів, які почали у ХІХ столітті свідомо вдягати вишиванку, чим підкреслювали свою самоідентифікацію, пальму першості треба віддати Олені Пчілці. Бо це уже була не просто мода, а конкретна позиція. Так само як і у її доньки Лесі, яка сказала, що вона Українка”, – каже історик.
У 1876 році Олена Пчілка видала альбом із зібранням українського орнаменту. Це посприяло популяризації української вишивки у світі.
“А от першим, хто вдягнув вишиванку під класичну європейську трійку і носив її постійно, це був Іван Якович Франко. Саме Франко поєднав наш український стрій разом із європейським костюмом. І саме у такий спосіб Франко запровадив вишиванку до моди не просто української інтелігенції, а до повсякденної моди. Це як шотландці носять свої спідниці під смокінги”, – додає Алфьоров.
Сучасник Франка Іван Яцків писав про нього наступне:
“Святковий одяг Франка завжди був темно-синім і до нього вишиванка”.
Українська вишиванка у радянські часи
Як би це не дивно було, але у радянський період у 1920-30-ті була перша хвиля популярності вишиванок. Тоді вишиті сорочки вдягали як урочисту одежину і партійні керівники, і прості люди. Тут варто відзначити, що це був загальний тренд у радянських республіках на народні сорочки, не лише з українськими орнаментами.
Після смерті Сталіна навіть запустили масове виробництво трьох видів вишиванок: “українку”, “гуцулку” й “чумачку”. За спогадами тогочасних письменників, вишиванку “гуцулку” тоді носили у всіх республіках.
Друга радянська хвиля популярності саме на українські вишиванки тривала з середини 1950-х років і до початку 1960-х. Це пов’язують з Микитою Хрущовим, який очолював тоді СРСР. Він полюбляв українські вишиванки, часто виходив у них на публіку, а інші посадовці брали з нього приклад. Тоді вишиванка набула рис ділового одягу, але вже буквально через десятиліття стала дисидентським та патріотичним одягом.
З відновленням незалежності України вишиванка стала знову входити у повсякденну моду. А після початку повномасштабного вторгнення Росії – ще й проявом громадської позиції.
