Українські безпілотники різко наростили атаки по нафтовій інфраструктурі в глибині Росії, націлюючись на ключове джерело фінансування війни. Удари супроводжуються масштабними пожежами та густими шлейфами диму, які видно навіть із супутників.

Головна мета кампанії — зменшити експорт нафти і вдарити по доходах російського бюджету. Однак ефект поки що неоднозначний: зростання світових цін на нафту частково компенсує втрати Москви.

За останні тижні зафіксовано серію гучних атак. Кілька разів під удар потрапили нафтопереробний завод і експортний термінал у Туапсе, що спричинило пожежі та евакуацію населення. Також повідомлялося про удари по нафтоперекачувальній станції в Пермському краї, більш ніж за тисячу кілометрів від України.

Під обстріли потрапляв і один із ключових експортних вузлів на Балтійському морі, через який Росія постачає нафту і газ на зовнішні ринки. Повторюваність атак свідчить про системний характер цієї кампанії.

За оцінками української сторони, втрати Росії вже становлять щонайменше кілька мільярдів доларів. Експерти також фіксують перебої в роботі нафтопереробних підприємств, а санкції ускладнюють їх відновлення через дефіцит запчастин.

Водночас загальні наслідки залишаються відкритими. Росія частково перекриває втрати завдяки сприятливій кон’юнктурі ринку, особливо на тлі напруженості на Близькому Сході.

Окремий ефект — психологічний. Удари по об’єктах далеко від фронту змушують росіян відчути війну безпосередньо.

Зростає і екологічний фактор. Пожежі на нафтобазах і заводах призводять до забруднення повітря та води, що вже зачіпає регіони поблизу Чорного моря.

Кампанія ударів по нафтовій інфраструктурі перетворюється на один із ключових інструментів економічного тиску на Росію з потенційно довгостроковими наслідками для її бюджету і глобального енергоринку.