Попри російську агресію, попри порушення Росією всіх можливих міжнародних норм ведення війни, попри садистське ставлення росіян до полонених, українські суди іноді ухвалюють «дивні» рішення щодо людей, які підозрюються у колабораціонізмі, передачі даних росіянам, виправдовуванні російської агресії тощо.
Такі «дивні» та занадто гуманні рішення судів спостерігаються не лише стосовно запобіжних заходів для підозрюваних у співпраці з окупантами, а й вироків.
Один з таких вироків стосується міського голови Південного Харківської області, якого Київський районний суд Харкова визнав винним у посяганні на територіальну цілісність України, але не відправив за ґрати, а призначив йому п’ять років ув’язнення з іспитовим терміном у два роки. Посадовця звільнили з-під варти у залі суду.
Нагадаємо, що Олександра Брюханова звинувачували через події, що сталися 27 лютого: за даними слідства, виступаючи перед містянами, мер Південного казав, що не потрібно чинити опір окупантам.
Лише за останній тиждень було ще кілька таких «дивних» рішень судів. Усі вони стосувалися обрання запобіжного заходу громадянам України, які певним чином допомагали країні-агресору.
Наприклад, у Черкасах суд відпустив під заставу місцевого депутата ОПЗЖ Олександра Замирайла. Він підозрюється у колабораційній діяльності. За версією СБУ Замирайло планував стати гауляйтером у випадку окупації Черкащини росіянами.
Не менш «гуманні» рішення були щодо людей, які «зливали» дані про Сили оборони України на Донеччині.
Наприклад, суд ухвалив рішення щодо мешканців Слов’янська та Бахмута, які, за версією слідства, «використовуючи месенджери, у проросійськи налаштованих групах розміщували текстові повідомлення з інформацією про військовослужбовців Збройних Сил України, що перебували на території Донецької області».
Обом підозрюваним у скоєнні тяжких злочинів проти безпеки держави обрано запобіжний захід – тримання під вартою. Але при цьому для мешканця Бахмуту встановлена застава у розмірі 744 300 грн. Для мешканця Слов’янська ще менше – 189 480 грн. Останній, за нашими даними, вже вніс заставу та наразі перебуває на волі.
Чому так відбувається?
Ще у 2019 році Конституційний суд України дослухався до точки зору терористки Ковтун Марини та осіб, які обвинувачуються у скоєнні тяжких злочинів проти безпеки держави, та змінив одну з норм КПК, яка стосувалася запобіжних заходів. До цього усі підозрювані у
скоєнні державної зради, шпигунстві, тероризмі, поваленні конституційного ладу, участі у незаконних збройних формувань тощо, відправлялися за ґрати на час досудового розслідування без усякої альтернативи.
26 червня 2019 року КСУ під головуванням Олександра Тупицького ухвалив рішення:
«Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини п’ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, яким передбачено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109–114-1, 258–258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України».
Подання до КСУ щодо можливості пом’якшення запобіжного заходу по цих статтях подали четверо людей. Серед них є навіть терористка, яка вже була засуджена українським судом, а також громадяни, які підозрюються або є обвинуваченими за тяжкими кримінальними статтями.
