Журналісти, блогери і представники ЗМІ України звернулися до влади із заявою проти законопроєкту №2693 «Про медіа». У листі до президента Володимира Зеленського, Кабміну та ВР України йдеться про порушенні права на свободу вираження поглядів, яке гарантоване Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Звернення адресоване голові Верховної Ради України Дмитру Разумкову, голові комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиті Потураєву, голові комітету ВР з питань свободи слова Нестору Шуфричу, голові комітету ВР з питань інтеграції України з Європейським Союзом Іванні Климпуш-Цинцадзе, народним депутатам України, голові представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікасу, а також в.о. голови Офісу Ради Європи в Україні Олені Литвиненко.
У зверненні йдеться про те, що журналісти, блогери та представники більшості українських ЗМІ не підтримують законопроєкт №2693 «Про медіа», який раніше був запропонований низкою народних депутатів. Цей проєкт закону порушує право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Зазначається також, що підписанти погоджуються з негативною оцінкою законопроєкту, яку йому дали Організація з безпеки і співробітництва в Європі й Головне науково-експертне управління Верховної Ради.
Крім того, у листі нагадується, що «експертної оцінки Ради Європи щодо законопроєкту на офіційний запит Комітету з гуманітарної і інформаційної політики чомусь так і не оприлюднили».
У тексті звернення до влади також вказується, що право на свободу вираження поглядів має обмеження, але тільки у разі, якщо вони дійсно необхідні в демократичному суспільстві, відповідно до міжнародних норм та Конституції України. У той же час, закони, які стосуються фундаментальних прав людини, мають створювати безпечне та сприятливе середовище для комунікацій та публічних дебатів і відповідати міжнародним стандартам.
«Нечітко сформульовані в законопроєкті вимоги до медіа, за висновками експертів, надають органам державної влади повноваження щодо «встановлення правди». Немає сумнівів, що такі повноваження буде використано для контролю за висловленням політичних думок, критики політичних сил, політиків, посадових осіб. Але за міжнародними угодами висловлення суперечливих думок, за умови відсутності закликів до насильства або дискримінації, не має підлягати обмеженню», – йдеться у листі.
Також вказується, що у разі розширення повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення настільки, як пропонується у законопроєкті, вона вийде за межі, які визначені Конституцією України, і «залишиться політичним органом, добір кандидатур до якого стане ще більш довільним».
У листі згадується і про цензуру у мережі інтернет, навіть у разі, якщо це не ЗМІ.
«Законопроєкт передбачає можливість блокування будь-кого в інтернеті, навіть якщо це не засіб масової інформації і тому фактично не підпадає під компетенцію Нацради, а також можливість скасування реєстрації медіа на підставі дуже широко сформульованих причин, що може призвести до заборони всього змісту ЗМІ протягом невизначеного часу. На думку експертів, це є непропорційним заходом обмеження права на свободу вираження, який можуть використовувати як інструмент цензури», – наголошують автори звернення.
У листі підкреслюється, що ефективні заходи держави з інформаційної безпеки мають базуватися на Конституції і міжнародних угодах України, а не виправдовувати розширення повноважень держави у контролі над контентом усередині країни.
«Ми підтримуємо рекомендації експертів щодо впровадження більш розумного й менш нав’язливого державного втручання в регулювання роботи засобів масової інформації. Ми проти закріплення позицій комунальних ЗМІ, які вже працюють, і заснування нових подібних медіа. Повернення до газет, телебачення і радіо за кошти місцевих бюджетів — це крок назад, а не осучаснення законодавства. Зміни, яких дійсно потребує медіазаконодавство, — це спрощення реєстраційних процедур, збільшення можливостей для саморегуляції, збільшення можливостей для журналістів якісно, без зовнішнього втручання (особливо — з боку держави) виконувати свою роботу», – йдеться у листі.
Підписанти вказують, що твердження народних депутатів — авторів законопроєкту №2693 — про необхідність термінового його ухвалення, нібито для виконання зобов’язань України, узятих після підписання Угоди про асоціацію, не є обґрунтованими. Тому що директива була замінена ще у 2018 році. Тож обговорювати законопроєкт варто тільки маючи приклади вирішення країнами ЄС складних дилем імплементації директиви.
«Україна декриміналізувала відповідальність за наклеп і образу, продемонструвавши в такий спосіб усьому світу готовність розвиватися демократичним шляхом. Україна висловила готовність гармонізувати своє законодавство із законодавством ЄС, впровадивши Директиву № 2010/13/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 10 березня 2010 року про аудіовізуальні медіапослуги. З огляду на зміни ринкових реалій, Європарламент та Рада замінили цю директиву 2018 року. Впроваджувати нову Директиву № 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги, про яку немає згадки в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, потрібно після оцінки її впливу на різні сфери й загального аналізу впливу. Держави ЄС тільки напрацьовують власні механізми для впровадження директиви й мають прозвітувати про практику її застосування до грудня 2022 року», – йдеться у листі.
Наприкінці звернення підписанти звернулись із закликом до Верховної Ради відхилити законопроєкт.
«Ми переконані, що ініціатива регулювання такої чутливої сфери, як свобода слова, не може йти винятково від політиків, які завжди керуються швидкоплинними інтересами. Ані журналісти, ані галузь не закликали народних депутатів запровадити додаткове регулювання медіа і журналістів. Обговорення вже зареєстрованого законопроєкту ми вважаємо суто формальним. За його наслідками не було враховано навіть рекомендації експертів міжнародних організацій. Ми вважаємо, що Верховна Рада має відхилити законопроєкт. Ми наполягаємо на опрацюванні досвіду країн ЄС із впровадження Директиви № 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги, оцінці її впливу на різні сфери в Україні та загального аналізу впливу, рівноправному діалозі журналістів, засобів масової інформації та органів державної влади для гармонізації законодавства на користь розвитку України та її подальшого демократичного поступу», – резюмували підписанти.
Відповідне звернення підтримали десятки представників галузі по всій Україні.
