Американські аналітики наголошують, що цілком ймовірна ситуація розвитку нового військового конфлікту Росії проти України. Кремль може скористатися тим, що світ відволікся на пандемію коронавірусу, а виправдати агресію Москва може якимись «гуманітарними» міркуваннями.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі американського центру The Jamestown Foundation.
Вони підкреслили, що окупований Росією Крим вже зараз відчуває гостру нестачу прісної води, а далі буде ще гірше. В таких умовах Росія може спробувати почати нову військову акцію проти України, щоб відновити водопостачання з Дніпра. На думку аналітиків США, Кремль може скористатися тим, що світ відволікся на пандемію коронавірусу. А виправдати агресію Москва може якимись «гуманітарними» міркуваннями, наприклад, «прагненням запобігти катастрофі на півострові».
«Кримський півострів довгий час страждав від нестачі води, але зараз все це ускладнюються все частішими зимами з невеликим або нульовим дощем або снігом. За останні кілька місяців в умовах російської окупації в регіоні запаси питної води скоротилися на 60%. Запаси цього найважливішого природного ресурсу будуть повністю вичерпані десь в липні або серпні», – йдеться в доповіді The Jamestown Foundatio
Є ризик, що Росія не буде чекати повномасштабної гуманітарної катастрофи влітку і нових вимог повернути півострів Україні. Окупанти можуть зіграти на випередження й спробувати власними силами прорвати водну блокаду Криму.
«Ситуація створює серйозну кризу суспільної охорони здоров’я в Криму і може підштовхнути Москву почати нову військову акцію проти України, щоб отримати доступ до водопостачання. Тим більш, що українські чиновники та коментатори ясно дали зрозуміти, що Київ не готовий продавати воду окупаційним властям. Така ресурсна криза, якщо її не вирішити, може викликати нові вимоги Заходу до Росії повернути півострів Україні. Як російські, так і українські офіційні особи говорили про цю можливість, причому перші з надією, а останні налякані тим, що на початку цього року українські силовики виявили «схованку зі зброєю та вибухівкою біля Північно-Кримського каналу», йдеться в доповіді.
Варто зазначити, що у 2014 році після анексії Криму Росією Україна припинила подавати воду на півострів Північно-Кримським каналом, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Раніше саме Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через цей канал з території Херсонської області.
Однак вода потрібна не для населення, якому води все ж таки вистачає. Значне додаткове навантаження на водні ресурси півострова робить його стрімка мілітаризація Росією, наприклад, військові бази. Потреби ж кримчан у прісній воді у разі виведення російських військ можна задовольнити навіть без відновлення постачання дніпровської води.
Через це Росія неодноразово намагалася підняти на міжнародному рівні питання про нібито порушення Україною гуманітарного права у зв’язку з обмеженням постачання прісної води на окупований півострів. Однак Україна спирається на положення четвертої Женевської конвенції 1949 року, згідно з яким повну відповідальність за задоволення потреб цивільного населення несе окупант.
