Офіційно. З 30 березня 2026 року Державний департамент США розширив перевірку соцмереж для більшості типів віз. Це означає, що цифровий слід офіційно враховується при ухваленні рішення.

Тепер це стосується майже всіх: від студентів (F, J) та працівників (H1-B, H-4) до релігійних діячів та наречених (K-1).

Аплакант зобов’язаний вказати всі нікнейми, які використовували за останні 5 років у формах DS-160 або DS-260. Він має зробити всі профілі відкритими на час розгляду справи.

Раніше багато українців обурювались, коли HR перевіряє профілі кандидатів або коли університети переглядають сторінки абітурієнтів перед зарахуванням (кейс УКУ), подаючи це як щось зайве або неприйнятне.

Насправді це давно стандартна практика у розвинених країнах. Онлайн-поведінка остаточно стає частиною формальної перевірки.

Тепер ця логіка застосовується на рівні держави. Заявники мають вказати всі акаунти за останні п’ять років. Консульські офіцери аналізують публікації, фото та взаємодії. Прихована інформація або неправдиві дані можуть призвести до відмови у візі та довгострокових обмежень на в’їзд.

Це чергове розширення існуючої моделі. Наприклад, університети у США та Великій Британії перевіряють відкриті профілі кандидатів. Компанії на кшталт Google або Deloitte включають аналіз онлайн-поведінки у стандартні процедури відбору. У сфері безпеки це обов’язковий елемент перевірки.

Фактично відбувається інституціоналізація репутації. Соцмережі перестали бути неформальним середовищем. Вони стали джерелом оцінки ризиків і відповідності.

Тож памʼятайте, все що ви пишите, лайкаєте і репостите з часом може бути використаним проти вас.