Протягом останніх місяців все частіше з’являються сигнали про те, що може можлива нова військова фаза навколо Криму. Чи враховуються цей ризик нами? Та чи не буде відновлено постачання води на півострів до його деокупації?

На ці питання відповів заступник міністра закордонних справ Василь Боднар в інтерв’ю «Апостроф». 

Він повідомив, що військові фахівці знають наскільки реальною є загроза з боку Криму.

«Звичайно враховується. І найкращою нашою відповіддю тут буде посилення нашої обороноздатності. Військові фахівці безперечно знають наскільки реальною є загроза з боку Криму. Тут треба враховувати потенціал Чорноморського флоту РФ, у якого є можливість проведення десантних операцій по всьому узбережжю Чорного моря», – сказав він.

Заступник міністра МЗС наголосив, що Росія не планує відмовитися від планів пробити собі суходолом коридор до Криму, а може і до Придністров’я. І на Донбасі можливе загострення.

«Не думаю, щоб Росія відмовилася від планів пробити собі суходолом коридор до Криму, а може і до Придністров’я. Особливо з врахуванням того, що води в Криму все менше і менше. Та й ніхто не знімав військову загрозу з боку окупованого Донбасу і території Росії взагалі», – зазначив він.

Бондар додав, що саме через те, що російська воєнна загроза реальна, їй треба протидіяти спільно. Росія намагається реалізувати плани, які свого часу ставив перед собою СРСР.

«Ми постійно привертаємо увагу міжнародної спільноти до реальних загроз з боку Росії. Насамперед, доводимо цю інформацію до держав, які задіяні в нормандському форматі – Німеччини та Франції, а також США та інших партнерів у НАТО. Москва, яка веде бойові дії в Сирії та Лівії, розширює свою військову присутність на Близькому Сході та Африці. А це – намір реалізувати плани, які свого часу ставив перед собою Радянський Союз. Неоімперська політика в дії!»

При цьому, навіть у складній внутрішньо-політичній ситуації в Росії через період «обнулення», Росія може почати нову агресію. А тригером для активізації бойових дій Росією може стати, наприклад, намагання «приховати порушення або здобути прихильність виборців».

«Ми не знаємо, що думає Володимир Путін і чи він вже не наказав військовим готуватися до чергової агресії. Не буду надмірно спекулювати, але приводом для активізації дій проти України може бути як нестача води в Криму, так і перезавантаження влади в Росії (абсолютно диктаторські зміни в Росії мають же чимось прикриватися) – щоб, наприклад, приховати порушення або здобути прихильність виборців», – підкреслив він.

І додав, що «однозначно нам треба бути готовими до спроби Росії підняти ставки».

Крім того, на думку заступника міністра, легітимізація окупації Криму важливіша, ніж постачання води, тому що потрібно позбутися санкцій.

«Пріоритет – легітимізація. Оскільки це для них вкрай важливо – аби зняти санкції. Вода теж важливий фактор – бо це практичний вплив на населення. Адже якщо не буде води, то можуть бути протести, може бути недопостачання тої ж армії. Практично буде досить складно функціонувати в цьому ж курортному сезоні, який там і так не найкращий», – говорить він.

Боднар наголошує, що раніше були намагання винести питання води окремим кейсом на міжнародних майданчиках, але зараз вже таких спроб немає.

«Насправді зараз ми таких спроб не бачимо, хоча раніше були деякі намагання. Але ми говоримо дуже чітко, що Росія як держава-окупант несе повністю відповідальність за ситуацію в регіоні. І має сама забезпечувати цю територію, яку вона тимчасово окупувала», – підкреслює Боднар.

Він також додав, що в Україні, незважаючи на постійні заяви, що протирічать одна одній, все одно є одна чітка позиція: вода в Крим піде тільки після деокупації.

«Звичайно, різні заяви можуть лунати й надалі, але ніхто немає наміру відновлювати постачання води для Росії і російських військ. А піклуватися про жителів Криму можна поки що на материковій Україні – треба налагодити привабливу інфраструктуру, налагодити роботу сервісних служб. Крим все одно буде територією України і його ще треба буде відновлювати після «господарювання» окупантів».