Росія суттєво змінила тактику застосування далекобійних ударних безпілотників проти України. Якщо донедавна головною загрозою для українських міст були масовані атаки «Шахедами», то тепер Москва дедалі частіше робить ставку на швидші безпілотники нового покоління та балістичні ракети. Про це пише швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung (NZZ).
За даними українських військових, у липні російська армія застосувала близько 4800 далекобійних безпілотників, переважно типу «Герань-2» (російська версія іранського Shahed-136). Це на 16% менше, ніж у червні, та на 41% менше, ніж у травні. Крім того, у липні Росія взагалі не проводила масштабних нальотів із використанням понад 500 дронів за одну ніч, тоді як у травні таких атак було шість.
Причини зміни тактики залишаються незрозумілими. Видання припускає, що скорочення кількості запусків може бути пов’язане або з виробничими проблемами, зокрема дефіцитом окремих електронних компонентів чи двигунів, або зі знищенням запасів безпілотників унаслідок українських ударів по російській інфраструктурі.
Водночас український експерт із безпілотних систем Сергій Бескрестнов («Флеш») вважає, що звичайні «Герані» просто втратили колишню ефективність. За його оцінкою, близько 90% таких дронів нині збивають українські мобільні вогневі групи, винищувальна авіація та безпілотники-перехоплювачі.
Саме тому Росія дедалі активніше переходить до використання нових модифікацій — «Герань-4» та «Герань-5», оснащених реактивними двигунами. Хоча їх виробляють у значно менших кількостях, вони швидші та складніші для перехоплення.
Втім, найбільшу небезпеку для України сьогодні становлять не модернізовані безпілотники, а балістичні ракети «Іскандер». У липні Росія застосувала 123 балістичні ракети, що на 20% більше, ніж у червні, і майже втричі більше, ніж у березні.
На думку NZZ, це може свідчити або про те, що українська розвідка недооцінила російські виробничі можливості, або про те, що Кремль зараз максимально використовує накопичені запаси ракет.
Окрему тривогу викликає ситуація із засобами протиповітряної оборони України. Видання зазначає, що запаси ракет до комплексів Patriot, імовірно, знову суттєво скоротилися. Як приклад наводиться російський удар 1 серпня, під час якого із 27 випущених ракет українські сили змогли перехопити лише одну.
За підрахунками видання, якщо навесні рівень перехоплення балістичних ракет тимчасово досягав близько 50%, то в липні він знизився приблизно до 28%.
У підсумку NZZ робить висновок, що хоча Росія нині застосовує менше засобів повітряного нападу, ніж кілька місяців тому, їхня якість та руйнівна сила значно зросли. Це означає, що повітряна кампанія Кремля стає менш масовою, але потенційно набагато небезпечнішою для України.
