У Росії витрати на захист від атак українських безпілотників дедалі частіше перекладають на приватний бізнес. Компанії змушені самостійно фінансувати системи протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби та охорони об’єктів, що фактично перетворилося на новий «незареєстрований податок» на прибутки підприємств. Про це пише Центр Карнегі з вивчення Росії та Євразії.
У серпні 2025 року глава Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін звернувся до Володимира Путіна з проханням компенсувати бізнесу 50% витрат на захист від дронів, дозволити податкові відрахування та розширити інвестиційні пільги. Однак Мінфін РФ відхилив усі пропозиції.
Більше того, російська влада обговорює можливість законодавчо зобов’язати енергетичні та інфраструктурні компанії самостійно забезпечувати захист від безпілотників — за власний кошт.
За даними Національної технологічної ініціативи РФ, у 2024 році російські компанії витратили близько 100 млрд рублів на захист від дронів, а у 2025 році ця сума може подвоїтися.
Паралельно в Росії фактично руйнується система страхування збитків від війни. Верховний суд РФ постановив, що через відсутність офіційно оголошеного воєнного стану стаття про форс-мажор не застосовується автоматично. У результаті страхові компанії змушені покривати ризики війни, яка юридично «не існує», що призвело до різкого подорожчання страхування або повного виключення атак дронів зі стандартних полісів.
За весь 2025 рік публічні страхові виплати великим російським підприємствам через удари безпілотників склали лише близько 1 млрд рублів — менше, ніж збитки від однієї масштабної пожежі на великому нафтопереробному заводі.
Додаткових втрат бізнес зазнає через регулярні відключення мобільного інтернету, які влада використовує для придушення навігації дронів. За даними «Коммерсанта», лише за п’ять днів таких обмежень у березні московський бізнес втратив від 3 до 5 млрд рублів.
Експерти зазначають, що чим довше триває війна, тим більше фінансове навантаження лягає на великі підприємства та регіони. Кошти, які могли б піти на інвестиції та розвиток, витрачаються на безпеку й компенсацію збитків.
