Залежність Угорщини від російської нафти підриває зусилля ЄС щодо обмеження імпорту.

Про це свідчать дані болгарського Центру дослідження демократії (CSD).

За оцінкою CSD, у 2025 році російська нафта становила 93% імпорту Угорщини, тоді як у 2021 році цей показник був на рівні 61%. Крім того, країна посилила залежність від російського газу та ядерного палива. Автори дослідження вважають, що така модель закріпилася через винятки із санкцій, довгострокові контракти та політизовані бізнес-мережі.

Європейський Союз планує поступово відмовитися від російських енергоносіїв. Імпорт скрапленого природного газу має бути припинений до кінця 2026 року, трубопровідного газу — до 30 вересня 2027 року, а нафти — до кінця 2027 року. Водночас експерти звертають увагу на наявність обхідних маршрутів. Постачання можуть здійснюватися через Туреччину, Азербайджан і країни Західних Балкан. Загальний обсяг імпорту до визначених дедлайнів оцінюється у 13,4 млрд євро.

Державна компанія MOL отримує вигоду від знижок на російську нафту. За оцінками, її прибуток у 2025 році може зрости приблизно на 15% і досягти близько 1,3 млрд євро. Водночас ця вигода не відображається на цінах для споживачів, оскільки ціни на бензин і дизель до оподаткування залишаються вищими, ніж у Чехії.

На тлі виборів, запланованих на 12 квітня, Петер Мадяр заявляє про намір відмовитися від російських енергоносіїв до 2035 року. Натомість уряд Віктора Орбана продовжує захищати чинну політику. Офіційних коментарів від уряду не надходило.