П’ять основних причин, які спонукають дітей до крадіжок.
Про це пише “НАША МАМА”.
Іноді батьки помічають, що діти крадуть гроші з гаманців, дарують своїм друзям мамині та бабусині коштовності… Першим поривом завжди буде бажання викрити дитину у крадіжці, насварити, назвати злодієм. Та це неправильно. Якщо називати дитину злочинцем, злодієм, шахраєм, можна навіть, не бажаючи того, задати програму на майбутнє. Дитина втомиться доводити свою правоту і почне красти по-справжньому.
Можна зрозуміти й батьків, сина чи дочку яких упіймали на крадіжці в супермаркеті. Але якщо глибше розібратися у причинах, які спонукали дитину до злочину, з’ясовуються дивні речі. Маленькі діти не відразу розуміють різницю між чужими та своїми речами, хоча залежність від виховання тут є колосальною. Якщо батьки з пелюшок навіюють, що брати чуже не можна, результат очевидний. Але якщо мама з татом не можуть пояснити дошкільнику різницю, і він щиро вважає всі предмети в домі спільними, не треба дивуватися, коли дитя роздаровує всім все з дому. Тому одна з причин дитячої крадіжки в тому, що дитина не бачить різниці між чужим і своїм. Цю оману легко виправити, головне — своєчасна реакція.
Наступна причина – бажання мати нову іграшку, з яким дітям важко боротися. Якщо батьки не розуміють наполегливих прохань дитини, а колеги по пісочниці не дають навіть доторкнутися до об’єкта бажання, дитина може спробувати вкрасти її.
Третя причина – бажання створити собі авторитет серед однолітків, задобрити їх. У такі моменти зникають гроші. Діти купують морозиво, солодощі, пригощають однокласників та піднімають свою самооцінку, адже повага та любов здаються щирими.
Нерозуміння батьків, бажання любові та поваги провокують на скоєння злочинів. І найголовніша причина – нестача уваги батьків. Можна матеріально забезпечувати дітей, завалювати подарунками, але мінімум батьківського спілкування все одно дасть про себе знати.
Є ще одна причина дитячої крадіжки — бажання помститися.
Якою б не була причина крадіжки, усунення її є головним завданням батьків. Треба суворо, але довірливо поговорити з дитиною, пояснити чому так робити не можна.
