У Києві зараз проживає приблизно 426 тисяч внутрішньо переміщених осіб, що складає значні 10% від загальної кількості переселенців в Україні. Незважаючи на це, лише 27% з них мають постійну роботу, а ще 17% активно шукають можливості працевлаштування. Це свідчить про серйозні проблеми із зайнятістю серед ВПО, зумовлені як соціальними, так і економічними чинниками.

Про це повідомляє “AgroReview”.

Як зазначає голова Ради ВПО Києва Ольга Алтуніна, державна підтримка часто виявляється недостатньо ефективною. Протягом останніх трьох років столичний Центр зайнятості посприяв працевлаштуванню лише 8 400 переселенців. Якщо врахувати, що у Києві проживає понад 246 тисяч працездатних ВПО, така цифра є незначною. За цей же період Державний центр зайнятості офіційно зареєстрував тільки 61 працевлаштованого переселенця, а ще 381 особа змогла отримати мікрогранти для старту чи розвитку бізнесу.

“Проблеми з працевлаштуванням загострюються через дискримінацію, нестачу відповідних вакансій та відсутність ефективної державної підтримки”.

Серед основних причин, що ускладнюють пошук роботи для ВПО у Києві, виділяють:

  • Дискримінацію та упереджене ставлення – на це скаржаться 32% опитаних переселенців.
  • Невідповідність професійної кваліфікації вимогам столичного ринку праці, оскільки багато переселенців із Донеччини, Луганщини та Харківщини мають спеціальності, які у Києві не затребувані.
  • Відсутність або втрата документів про освіту, що ускладнює підтвердження кваліфікації.
  • Високу конкуренцію з місцевими мешканцями за обмежену кількість вакансій.

Соціально-економічна ситуація та пропозиції для покращення

Значна частина переселенських родин перебуває у складних соціальних умовах: 76% сімей мають у своєму складі соціально вразливі категорії (люди з інвалідністю, пенсіонери, багатодітні родини), а 40% живуть за межею бідності. Через це багато хто змушений економити навіть на найнеобхіднішому, включаючи продукти харчування.

З метою поліпшення ситуації Ольга Алтуніна запропонувала кілька ініціатив, серед яких:

  • Створення окремої програми працевлаштування для ВПО або включення відповідного розділу до Національної стратегії зайнятості;
  • Розвиток публічно-приватного партнерства у сфері працевлаштування;
  • Запровадження локальних програм для окремих громад;
  • Забезпечення регулярного зворотного зв’язку із бенефіціарами державних програм;
  • Посилення інформаційної підтримки та правопросвітньої роботи для переселенців.

РАНІШЕ МИ ПОВІДОМЛЯЛИ: Луганським переселенцям пропонують тимчасове житло на Рівненщині