Українці, які після повномасштабного вторгнення РФ знайшли прихисток за кордоном, поступово інтегруються до іноземних ринків праці.

Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження Центру економічної стратегії «Українські біженці. Майбутнє за кордоном та плани на повернення», передає LIGA.Бізнес.

Серед працевлаштованих українських громадян за кордоном уже більшість (61%) повідомляє, що заробляє більше, ніж до повномасштабного вторгнення. Це майже на 20 відсоткових пунктів вище, ніж у листопаді 2022 року.

Приблизно половина серед працевлаштованих за кордоном українців працює не за тією спеціальністю, за якою працювала до великої війни. За понад рік ця частка дещо знизилася – з 60% до 51%. Натомість на 8% зросла частка тих, хто знайшов роботу за своєю або суміжною спеціальністю.

Попри загальне зменшення отримуваної підтримки, рівень допомоги українцям за кордоном залишається значним. Приблизно 71% біженців отримує якусь підтримку від уряду країни перебування. У листопаді 2022 року цей показник становив 92,5%.

Як і раніше, найщедрішою до біженців державою є Німеччина. У цій країні майже три чверті українських біженців відвідують мовні курси, отримують соціальні виплати та забезпечені житлом.

Найбільшою мірою зменшилася допомога біженцям у Польщі. У листопаді 2022 року лише 9,4% українців у цій країні повідомляли, що не отримують жодної допомоги. У січні 2024 року понад половина не отримує підтримки від польського уряду.

Станом на кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців. Переважна більшість біженців – це жінки (найбільша частка – жінок у віці 35-44 років – 13%) та діти.

За розрахунками Центру економічної стратегії, за межами України за різними сценаріями можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців.