Попри масштабні українські удари по російській паливній інфраструктурі, вони навряд чи здатні завдати Кремлю вирішального удару. Водночас ці атаки дедалі сильніше впливають на повсякденне життя росіян і підривають підтримку влади. Про це у матеріалі для швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung пише російський економіст і співзасновник Європейського центру аналізу та стратегій Владислав Іноземцев.
Автор зазначає, що Володимир Путін і його найближче оточення давно прагнуть відтворити модель Радянського Союзу. На підтвердження цього Іноземцев наводить приклади публічних заяв і дій російських чиновників, які виступають за повернення до централізованої планової економіки та відродження СРСР як військової наддержави.
На його думку, одним із головних досягнень Путіна стало відновлення радянського принципу розділення економіки й політики. Як і за часів СРСР, економічні труднощі сьогодні майже не переростають у масові політичні протести. На відміну від періоду перебудови, коли суспільство побачило прямий зв’язок між авторитарною системою та економічною неефективністю, сучасна Росія повернулася до попередньої моделі.
Водночас Кремль стикається з дедалі серйознішими викликами. За словами Іноземцева, українські удари безпілотниками та ракетами пошкодили 11 найбільших російських нафтопереробних заводів. Це призвело до гострого дефіциту пального: у 70 регіонах країни вже запроваджено обмеження на продаж бензину, а в окремих районах його вартість зросла утричі.
Втім, автор вважає, що ці труднощі навряд чи вплинуть на здатність Росії продовжувати війну. Кремль може компенсувати нестачу пального шляхом нормування його споживання, збільшення імпорту, зокрема з Індії, а також завдяки сезонному зниженню попиту. Крім того, втрати бюджету від скорочення внутрішніх продажів частково компенсуються меншими державними субсидіями нафтопереробним підприємствам на тлі зростання внутрішніх цін.
Іноземцев також наголошує, що армія споживає лише близько 3% усього бензину, який використовується в Росії, тоді як виробництво дизельного пального залишається достатнім для військових потреб. Саме тому, на його думку, економічний тиск сам по собі не змусить Кремль припинити війну.
Водночас наслідки паливної кризи дедалі більше відчувають пересічні росіяни. Дефіцит бензину, поряд з обмеженнями доступу до інтернету, руйнує звичний спосіб життя населення. За словами автора, саме ці фактори стали одним із найсерйозніших ударів по рейтингах Володимира Путіна за останні роки. Для молодшого покоління нормування товарів і перебої з постачанням є новим досвідом, тоді як старші росіяни вже встигли забути подібні реалії радянських часів.
Джерело: Neue Zürcher Zeitung.






