Мешканка Волині, на ім’я Ольга виховала трьох синів. Один з них після смерті батька і бабусі опинився в Росії у тітки. Там закінчив школу і вступив до військового училища. А другий син – вступив у ЗСУ і зараз захищає Україну. Рідні брати опинилися по різні боки.
Ольга звернулася до сина із закликом здати зброю і не воювати проти свого народу і своєї землі. Про це йдеться в репортажіФакти-ICTV.
Ольга виховала трьох синів і вірила, що вони стануть її гордістю. Зараз вона гірко плаче, оскільки розуміє, що не кожному з синів змогла передати любов до рідної землі.
Син Дмитро став на бік окупантів. У дитинстві він важко пережив смерть батька і мріяв стати військовим. А потім не стало і бабусі. Ростити трьох дітей Ользі одній було дуже важко. А потім сестра запропонувала Дмитру приїхати до неї, в Росію.
“Вона кликала:”Приїдь, тут школу закінчиш, поступиш, я все оплачу”. Діма погодився, я квитки купила, в Бресті на поїзд посадила, і через три дні сестра зустріла у себе”, – говорить Ольга.
У 2013 році Дмитро закінчив школу і вступив до військового училища. Навчався в Омську, чим пишався. Мама теж раділа, син досяг своєї мрії та на той момент її не сильно турбувало те, що син дав присягу на вірність РФ.
“Я в політиці нічого не розумію. Діма в Цхінвалі служив, в Осетії – туди його відправили. Потім – у Владикавказі. А потім став по відрядженнях до Криму їздити. Я думала, що він ходить десь по Росії. Що Діма на українській землі, не могла цього навіть уявити”, – розповідає жінка.
Вона дзвонила йому після 24 лютого. Говорили про все, але тільки не про війну. Син надсилав їй голосові повідомлення, заспокоював – російською мовою. Ольга каже, що боялася синові “нашкодити”, бо телефон могли прослуховувати. І не питала, де син і з ким воює.
А потім дізналася, що Дмитро нещодавно був у Харкові та Запоріжжі. А зараз з військовими РФ на Херсонському напрямку.
“В душі все похолоділо. Не дай Боже сини зустрінуться по різні боки! Через те, що Петро захищає Україну, а Дмитро воює проти батьківщини. Що вони будуть робити?”- плаче мати.
Вона згадує, що син після присяги говорив, що не хоче, щоб його відправили в Україну. Не хотів, щоб зі зброєю змусили піти проти Петра та Андрія. А нещодавно вона отримала інформацію від контррозвідників, що Дмитро з іншими окупантами знищує українську землю. Зараз він – заступник командира роти однієї з бригад спеціального призначення Збройних сил РФ.
А вона нещодавно благословила старшого сина Петра у складі української армії захищати від ворога Харків. Ось тут Ольга і прийшла до тями. Пробувала набрати Дмитра, щоб переконати його здатися, але телефон сина вже не відповідає.
“Дорогий син, повернися в рідну Україну. Ти знаєш, які у нас хороші землі, які працьовиті та мирні люди. Ти знаєш, що тут твоя рідна стежка, будинок. Тут поховані твої тато і бабусі, які тебе так любили. Тут я. Благаю тебе, склади зброю. Ми тебе чекаємо”, – звернулася до сина Ольга.
Вона звернулася і до інших матерів, сини яких служать у РФ, щоб звали своїх дітей додому.
