Відставка Олександра Сирського з посади Головнокомандувача Збройних сил України символізує завершення цілої епохи та початок зміни поколінь у військовому керівництві країни. Про це йдеться в матеріалі The New York Times.
Видання зазначає, що Сирський керував українськими військами під час найважливіших битв повномасштабної війни та відіграв ключову роль у масштабуванні застосування безпілотників і роботизованих систем. Водночас багато українських військових і експертів вважали, що темпи впровадження нових технологій мали бути ще швидшими.
На думку The New York Times, відхід Сирського означає зміну поколінь: командирів, які здобували військову освіту ще за радянських часів, поступово замінюють офіцери нового покоління, чий досвід сформувався вже під час війни з Росією. Саме вони роблять ставку на технологічні інновації та сучасні принципи управління військами.
За даними газети, завершення понад сорокарічної військової кар’єри Сирського пов’язане також із конфліктом із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. Кар’єра генерала розпочалася в радянській військовій академії, а згодом він став одним із найавторитетніших українських воєначальників, отримавши звання Героя України.
До початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Сирський вважався одним із найдосвідченіших генералів країни. Після обрання Володимира Зеленського президентом саме під час одного з перших візитів глави держави на військовий полігон між ними сформувалася довіра, яка зберігалася протягом наступних років.
Колишня заступниця міністра оборони Ганна Маляр, яка працювала із Сирським у 2021–2023 роках, розповіла The New York Times, що генерал працював до 18 годин на добу, не брав вихідних і підтримував високу фізичну форму. За її словами, він вирізнявся холоднокровністю в кризових ситуаціях і нестандартним мисленням. Під час підготовки оборони Києва Сирський, зокрема, вивчав архівні матеріали про бої Другої світової війни, щоб врахувати особливості місцевості під час планування оборони столиці.
Видання нагадує, що саме під керівництвом Сирського восени 2022 року українські війська провели успішний контрнаступ на Харківщині, повернувши значні території. Водночас оборона Бахмута у 2023 році стала однією з найбільш суперечливих сторінок його командування. Попри критику за великі втрати та тривалість боїв, Маляр вважає, що ця операція дозволила суттєво виснажити сили ПВК «Вагнер», які могли становити ще більшу загрозу для української оборони.
Останніми тижнями критика на адресу Сирського посилилася, зокрема через звинувачення у надмірному контролі за діями підлеглих. Водночас низка українських командирів публічно виступила на його підтримку, заявивши, що саме Сирський мав достатній досвід для керівництва бойовими операціями на всій лінії фронту.
Джерело: The New York Times.
