Відбулося четверте засідання Спільної міжурядової українсько-угорської комісії – і це вже є певний поштовх до вирішення спірних питань. Водночас, є такі питання, в яких досі не виходить знайти компромісів, і їх шукають. Угорщина вже запропонувала кілька шляхів вирішення проблеми, Україна назвала «червоні лінії»…

Про те, що відбувається між Україною та Угорщиною, про «корінні народи» та мову, освіту і НАТО розповів заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».  

За його словами, переговори були конструктивними і взагалі, сам «факт проведення комісії після семи років перерви – це вже певний поштовх».

Читайте також: Угорщина заявила про приєднання до «Турецького потоку»

Боднар повідомив, що міністри узгодили та підписали протокол у якому зазначено кілька важливих заходів.

Так, планується створити транскордонну комісію щодо розвитку прикордонної інфраструктури. Знайшлося порозуміння щодо заходів з подолання наслідків паводку на Закарпатті.

«Наша сторона звернулася з пропозицією про залучення спільного чотирьохстороннього інженерно-саперного батальйону «Тиса», завданням якого є якраз допомога населенню під час паводків», – сказав він.

Крім того, найближчими тижнями можуть бути створені дві додаткові комісії: щодо національних меншин і питань освіти.

«Обговорено перспективи проведення зустрічі президента України Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орієнтовно, це може бути кінець липня. Угорська сторона пообіцяла надати свої напрацювання стосовно тексту меморандуму, який ми запропонували їм ще під час візиту міністра Дмитра Кулеби до Будапешту», – повідомив Боднар.

Читайте також: Путін! Памагі! – Угорщина звернулась до РФ для об’єднання зусиль проти української мови в Україні

Заступник міністра МЗС також додав, що розбіжностей все ще багато, але йдуть пошуки зрозумілого алгоритму вирішення.

«Для нас червоними лініями залишаються ухвалені закони про  освіту та державну мову. Забезпечення прав національних меншин у сфері освіти можна здійснювати у контексті приватних шкіл, а також вдосконалення українського законодавства в рамках реалізації однієї з рекомендацій Венеціанської комісії, а саме розробки нового закону про національні меншини. Це шляхи, якими ми можемо йти далі у діалозі одне з одним і вирішенні існуючих проблем,  розбіжностей і наближення наших позицій», – повідомив він.

Читайте також: Сіярто підтвердив наміри Угорщини щодо блокування засідань комісії Україна-НАТО через мовне питання на Закарпатті

І зазначив, що саме з таким «розрахунком» українська сторона йде на зустріч президента і прем’єр-міністра. За його словами, «шлях врегулювання розбіжностей – це діалог, який ми зараз активно використовуємо.

«Звичайно, лунає немало критики, але ті, хто критикує, розуміють, що ми не йдемо шляхом здачі інтересів, ми йдемо шляхом компромісів, прийнятних для сторін», – заявив дипломат.

Він також підкреслив, що основною темою є розблокування співпраці з НАТО.

«Угорщина заявляє, що готова розблокувати його після забезпечення прав угорської національної меншини в Україні. Наша позиція полягає в тому, що нове законодавство розширює обсяг прав і можливостей, оскільки дає можливість посилити спроможності представників громад, насамперед поряд з мовою національної меншини вільно володіти українською мовою. Це дозволить представникам національних меншин в Україні в повній мірі реалізовувати свої права.  Втім Угорщина поки дотримується дещо іншої позиції. Це принципова розбіжність, яку ми намагаємося зараз вирішити та звести до компромісних рішень», – зазначив він.

Боднар також повідомив, що з боку Угорщини було декілька різних варіантів для вирішення проблеми. Наприклад, розробку більш «чинного» документу ніж Закон України, визнання прав корінних народів і відмова від застосування Закону України про освіту до угорської меншини.

«Угорська сторона пропонувала декілька різних варіантів. Свого часу пропонувалася ідея підписання окремого документу, який мав би вищу юридичну силу, ніж національне законодавство України, але це неможливо. Були пропозиції про визнання окремих прав корінних народів, в тому числі громадян України угорського походження. У нашому розумінні (це ще юридично не зафіксовано, але є таке  бачення) корінний народ – це той, який не має своєї материнської держави. Тобто це навіть різниці у термінології і визначеннях. Були й інші варіанти, як, наприклад, не застосовувати закон України про освіту до угорської меншини. Але Україна – це держава з більше, ніж 100 національностями. Для кожного робити якісь окремі виключення? Так неможливо, тоді держава не буде розвиватися. А реформа освітньої сфери – одна з базових для загального реформування держави, тому однією з цих елементів є якраз реформування системи освіти враховуючи необхідність забезпечення прав національних меншин», – наголосив він.

Також Боднар додав, що українська сторона «не сприймає ультиматуми, які нам ставлять, але ми орієнтуємося на рекомендації Венеціанської комісії». І підкреслив, що потрібно «не допускати політизації питання національних меншин, а вирішувати конкретні питання».

Щодо прогнозів з приводу досягнення домовленостей в освітньому питанні до зустрічі президента Зеленського та прем’єр-міністра Орбана, то заступник міністра вважає, що прогрес може бути. Однак чи вдасться остаточно врегулювати питання – невідомо.