Незважаючи на те що закон про компенсацію за зруйноване житло та державна програма «єВідновлення» діють, багато внутрішньо переміщених осіб та мешканців прифронтових зон досі не можуть отримати належне відшкодування. Головна перешкода — неможливість фізичного обстеження пошкодженого житла. Через постійні обстріли або окупацію територій, комісії не мають доступу до об’єктів для фіксації руйнувань.

Про це повідомляє “Радіо Свобода”.

Уряд ухвалив рішення про можливість дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де ведуться бойові дії. Це – крок до спрощення процедури з призначення компенсацій. Але разом з тим збір доказів, які б доводили знищення об’єкту нерухомості, покладений на власників житла. І його не завжди можна здійснити, зауважують фахівці.

А ВПО, чиє житло перебуває на окупованих територіях, надалі не мають можливостей отримати від держави кошти за втрачені домівки.

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) разом зі старшим юристом благодійного фонду «Схід SOS» Ярославом Таранцем пояснюють, що змінилося в процедурі обстеження зруйнованого житла, що необхідно робити, щоб отримати компенсацію, і чому не всі можуть скористатися визначеним законом правом.

7 липня Кабмін ухвалив низку рішень на підтримку внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, дозволив дистанційно обстежувати житло там, де державні комісії фізично не можуть цього зробити. Таким чином, на думку урядовців, тепер жителі територій, де ведуться активні бойові дії, зможуть претендувати на компенсацію за програмою «єВідновлення».

Введення дистанційного обстеження, хоч і спрощує роботу комісій, що фіксують руйнування, не вирішує багатьох проблем для людей, які мають право на компенсацію за зруйноване житло.

Проголосований у Верховній Раді закон, що прирівнює нерухомість в окупації до втраченої, так і залишається непідписаним. Тож наразі мова йде лише про ті об’єкти, які були зруйновані або пошкоджені і які можна фізично або дистанційно обстежити.

Хто має право на компенсації і як їх призначають

Громадяни України, чиє житло зруйноване через бойові дії, мають право подати заяву щодо відшкодування – яке передбачає отримання сертифіката на придбання житла або коштів на його відновлення. Ці заяви розглядають спеціально створені органами місцевого самоврядування або обласними військовими адміністраціями комісії. Вони ж обстежують зруйноване житло на місцях, фіксують пошкодження і ухвалюють рішення щодо суми компенсації. Про алгоритм отримання сертифікатів Донбас Реалії писали тут.

Така процедура доступна в населених пунктах, які перебувають під контролем України. Донедавна обстеження проводились лише за умови виїзду комісії на об’єкт для документування руйнувань. Але з об’єктивних причин комісії не можуть працювати на територіях, де ведуться активні бойові дії. І не мають доступу до окупованих територій. Тому часто громадяни, які мають право на відшкодування, реалізувати його не можуть.

Поза можливістю отримати компенсації залишаються й ті ВПО, які виїхали з окупації і не можуть користуватися своїм житлом, навіть якщо воно уціліло. Вони покладали надію на закон №11161 який робить можливим отримання компенсації і за те житло, яке залишилося на окупованих територіях. Згідно з документом, все житло, яке залишилося на ТОТ, прирівнюється до знищеного. А власники отримають відшкодування, якщо відмовляться від своїх прав на ту нерухомість на користь держави.

Але оскільки цей закон залишається неухваленим, то фактично на компенсацію від держави зараз можуть розраховувати лише ті громадяни, чиє майно зруйноване і його можна обстежити.

Що змінює новий механізм обстеження зруйнованого житла

Ухвалена постанова запроваджує новий – дистанційний механізм обстеження зруйнованого житла у прифронтових зонах. Їх визначає Міністерство розвитку громад та територій України.

«Є низка міст на прифронтових територіях, які залишаються під контролем України, але натомість мають великі руйнування, регулярно обстрілюються ворогом. Відповідно, люди, які виїхали з цих міст, не можуть отримати компенсацію, тому що коли вони звертаються до комісії з обстеження, щоб комісія приїхала до зруйнованого житла і обстежила його, комісія не може це зробити фізично, тому що міста перебувають під регулярними обстрілами», – пояснює Ярослав Таранець.

Тепер для обстеження зруйнованих будівель у прифронтові населені пункти комісії можуть не виїздити. Натомість для ухвалення рішення про надання компенсації вони беруть до уваги:

• супутникові знімки;
• матеріали, отримані за допомогою зйомки з БПЛА;
• фото та відео, зняті на мобільний телефон власником житла.

За потреби можна подавати додаткові підтвердження – акти ДСНС, поліції, свідчення очевидців. Якщо матеріалів достатньо, комісія складає акт дистанційного обстеження і вносить його до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, зазначають у Міністерстві розвитку громад та територій України.

Фактично ж виходить так, що функція фіксації руйнувань та збору доказів на територіях, де відбувається велика кількість таких руйнувань, тепер покладена на самих власників знищеного житла. І здійснити її непросто.

«Навіть зробити фотографію або відеозапис передбачає доволі велику складність. Будь-хто, хто би не намагався це зробити, перебуває у небезпеці, під ризиком обстрілу», – каже експерт «Схід SOS».

Для тих, хто виїхав із прифронтових територій, таке завдання означатиме повернення в зону бойових дій.

Крім того, до фото- та відеоматеріалів висуваються чіткі, але доволі жорсткі умови, які не завжди можливо виконати:

• фото має бути кольоровим, чітким і без дефектів;
• файл має містити дату та час зйомки, геолокацію;
• має бути зафіксована земельна ділянка, на якій розташована зруйнована оселя;
• загальний і ще мінімум три різні ракурси житла, які підтверджують факт знищення;
• на знімках мають бути чітко зафіксовані зруйновані конструкції – зокрема, несучі стіни, перекриття, дах;
• світлини мають містити ідентифікаційні ознаки об’єкта: таблички з адресою, номери будинків, вивіски та інші орієнтири.

«В умовах прифронтових місць очевидно, що це дуже важко зробити. Я думаю, що будуть випадки, коли люди зможуть надати такі фото та відеодані, але не кожен зможе таке зробити», – каже Ярослав Таранець.

РАНІШЕ МИ ПОВІДОМЛЯЛИ: Виплати ВПО можуть припинитися: що потрібно для збереження допомоги