Тетяна Федорова, яка переїхала до Запоріжжя з тимчасово окупованого Енергодара разом зі своєю сім’єю в листопаді 2022 року, знайшла спосіб заробляти на життя улюбленою справою. В обласному центрі вона почала шити одяг для собак. За словами жінки, ідея такого бізнесу з’явилася завдяки її власній собаці на ім’я Луна, яка стала для неї джерелом натхнення.
Про це повідомляє “Суспільне.Запоріжжя”.
Тетяна розповідає: раніше хобі з пошиття одягу для тварин поєднувала з роботою. Разом із чоловіком працювали на Запорізькій атомній електростанції. В Енергодарі і зустріли повномасштабну війну.
“Я завжди просинаюсь, дивлюсь в телефон, новини. В той день я не дивилася зовсім. Я приїхала на роботу — була тиша. Тут дзвонить мені син. Каже: “Мамо, нашу Кам’янку, бомбять, я йду”.
Син Тетяни долучився до лав ЗСУ. А родина, тим часом залишилася в Енергодарі ще на 10 місяців. Жінка розповідає, з ЗАЕС звільнилися, адже не хотіли працювати на окупантів. Втім, з обшуками росіяни приходили до них чи не щодня.
“Я спитала звідки ви про нас дізналися? Вони кажуть: розказали добрі люди. Відразу почали по всім шафах, все розкидали. Їх дуже багато було, чоловік 10. Один з них схопив Луну мою за шкірку і каже: “зараз викину з 9 поверху”. Я кажу: ну що вона тобі зробила?”. Кролик у нас був в маленькій клітці. Так він отак ногу ставе свою, а вона більше ніж клітка. Каже: “зараз роздавлю”.
Згодом Тетяна та її чоловік Микола потрапили в полон. Там пройшли через допити та побиття. За словами жінки, російські “підвали” довелося пережити 70 відсоткам населення Енергодара.
“Я до 3 тижнів, чоловік довше. Він взагалі був побитий дуже. Мене тільки по голові били. А чоловік чорний, навіть вийшов коли його відпустили. Роздягатися заставляли, але не більше. Погрожували тільки згвалтуванням”.
До Запоріжжя Тетяна виїжджала з сім’єю майже без речей. Каже: головне, що з окупації вивезли найдорожче — тварин.
“Нам дозволили або песика, або сумку. Замість сумки звичайно ми брали тварин. Ті росіяни навіть дивувалися типу “де твої речі?”. Вони не розуміють як це, що тваринка дорожче ніж там якась одежа”.
У Запоріжжі Тетяна пішла на курси шиття та придбала нову швейну машинку. Каже, відтепер мріє відкрити власне ательє.
“Раніше з цієї машинки почалось моє шиття. Це просто я її виміняла в однієї жіночки з Запоріжжя за макарони. Хоча машинка мені допомогла коли не було світла. Зараз хотіла б орендувати якусь окрему десь кімнатку хоча б. Зробити ательє для песиків там, де можна було б і щось купити і щось замовити”.
