Російська пропаганда наразі перебуває у повному хаосі, але при цьому продовжує нести повну маячню та озвучувати «вологі мрії» про перемогу. Вони вже не дуже розуміють, як треба висвітлювати те, що наразі відбувається на Луганському фронті та на Херсонсько-Бериславському плацдармі.
Повністю зник з пропагандистського лексикону Оскільський фронт, бо російська армія так і не змогла втримати цей дуже вигідний природний рубіж. Після втрати Лимана пропагандисти тепер розповідають, що рубіж на лінії Сватове – Кремінна ну точно буде отією «червоною лінією», через яку українські війська точно не перейдуть. Хоча істеричні мотиви у пропагандистів явно присутні, що проявляється у тупій подачі інформації. Як, наприклад, з «Людоїдом», який заявив що в нього вже вбито понад дві третини бійців і запрошував мобілізованих до свого підрозділу.
«Вологі мрії» окупантів озвучує відомий пропагандист Юрій Подоляка. Це взагалі суцільний крінж та маячня. Він заявляє, що кордони України з Росією вже оголені та російська армія зможе легко захопити «сотні кілометрів» території України на Харківщині та Сумщині. Що отой відступ російської армії – це така пастка для ЗСУ. Правда не каже, чим це можна зараз зробити, але сподівається, що все це станеться скоро.
Подоляка – це той персонаж російської пропаганди, який малював жирні стрілки на мапах України, ділячи українську територію навпіл, прогнозував величезні котли для ЗСУ, відрізання по Дніпру та прогнозував взяття Києва за три дні. Жодні з його «експертних прогнозів» та вологих мрій не здійснилися, жодні. Але він продовжує продукувати цю фантастичну маячню шаленими темпами. Він вже навіть заявляє, що настав «переломний момент». Але виявляється, що у «другої армії» світу не вистачає елементарних речей та спорядження. Тому він в себе організовує збір на одяг для окупантів.
Російський військовий провал на Херсонському напрямку Подоляка називає «тактичним відступом» на заздалегідь підготовлені позиції. Все в стилі «паніки нема». Але інші російські джерела пишуть, що там немає жодних підготовлених позицій та й взагалі ситуація критична, бо Береславський плацдарм суттєво скорочується. І що немає жодних «вогневих мішків» для ЗСУ на березі Інгульця, про які так любив розповідати Подоляка. Він пафосно розповідав, що плацдарми на березі цієї річки вже розгромлені артилерією та авіацією, що змило водою всі переправи, коли окупанти зруйнували дамбу у Кривому Розі. Виявилося, що тоді він генерував «ненаукову фантастику», яка не мало нічого спільного з реальністю.
Ще один персонаж, який працює на російську пропаганду, – це колаборант Кирило Стрємоусов. Він заявляє, що не треба паніки та все під контролем, а інформація про наступ ЗСУ – це фейки та «Росія тут назавжди». Але всі ці свої виступи він робить таким голосом, що все це дуже схоже на істерику. Він теж заявляє про «перегрупування» та «збирання з силами» і що ось-ось буде завдано «удару у відповідь».
А ось у військових чатах на телеграм-каналах російських військових не все так добре, як заявляють Подоляка та Стрємоусов.
