Грузинські порти Кулеві та Батумі могли використовувати прогалини в санкційному законодавстві для експорту до країн Європейського Союзу та Великої Британії нафтопродуктів, вироблених із російської нафти. Про це повідомляє Le Monde з посиланням на дослідження фінського Центру досліджень у галузі енергетики та чистого повітря (CREA).

За даними CREA, у період із лютого 2023 року до лютого 2026 року через ці два порти до ЄС та Великої Британії було експортовано очищене паливо на загальну суму близько 1,2 млрд євро, яке, ймовірно, містило російську нафту.

У дослідженні зазначається, що з жовтня 2025 року через порт Кулеві до Європейського Союзу та США було відвантажено 1,46 млн тонн нафтопродуктів на суму 811 млн євро. Водночас щодо порту Батумі автори звіту вказують, що 79% морського імпорту дизельного пального в період із лютого 2023-го до лютого 2026 року надходило з Росії, а експорт дизельного пального до ЄС і Великої Британії за цей час становив 508 тис. тонн на суму 339 млн євро.

Напередодні Європейський Союз ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії, який, серед іншого, передбачає заборону на операції з грузинським нафтопереробним підприємством у Кулеві, що працює з російською нафтою. Обмеження набудуть чинності через шість місяців.

Автори дослідження вважають, що такі поставки стали можливими через особливості чинного санкційного режиму, які дозволяли експортувати нафтопродукти після їх переробки за межами Росії.

Джерело: Le Monde, CREA.