Найчастіше, про повагу і ввічливість ми згадуємо, коли інші порушують наші кордони, висловлюємо своє невдоволення, приблизно так: «ну можна ж було по-людськи». Тобто, резюмуючи, що по-людськи» — це значить з повагою, з тактом, культурно і делікатно. Одним словом, — природні речі для homo sapiens.
Навряд чи в цей момент ми пам’ятаємо про те, скільки разів самі порушували особисті кордони іншої людини, і поводилися якось дивно — «не по-людськи» і нічого в цьому «нелюдському» нас не бентежило.
Високоповажний читачу, не буду йти в глибокі філософські роздуми, розвивати тему бумеранга або кармічних відносин, але нагадаю всім і самому собі в першу чергу, древнє як наш світ золоте правило етикету: «стався до інших так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе. Повага, гідність, ввічливість — основні принципи, які постійно повинні бути присутніми незалежно від того, знаходиться людина в суспільстві чи наодинці з собою.
Думаю, всім нам треба бути суворішими, більш вимогливими до себе, не розпускатися, не втрачати «форму» вихованості, доброзичливості до обвідних. «Хто живе в скляному будинку, той не повинен кидатися камінням в оточення», говорить мудрість. Але ж ми живемо спільно в цьому тендітному скляному будинку.
Чим довше досліджую феномен культури — етикет, тим більше розумію, що в основі лежить доброта, людинолюбство, повага і служіння людям. Практично віросповідання виходить. Етикет — це не тільки чинно сидіти за столом з виделкою в лівій руці, ножем у правій. Або притримати двері для своєї пані, ну а далі нехай там інші супутники своїм дамам тримають. І не дивитися на всіх зверхньо зі своєю вихованістю, а приймати та почитати людей з іншою моральною поведінкою.
Ми повинні розуміти, що рано чи пізно у людини в голові виникне питання, що мене відрізняє від нього/неї, такого привабливого і зовсім іншого. Адже не секрет, найчастіше ми хочемо бути схожими на тих людей, хто нам подобається, ким захоплюємося, намагаємося наслідувати. Працюючи, стежимо за собою, підлаштовуємо свої думки. І люди з цигарками й з пивними пляшками біля під’їзду або на зупинці, люди, які кидають сміття де попало, люди, які виражаються нецензурною лайкою, люди, що штовхаються в проході вагона (купе, плацкарта), поспішаючи сісти на своє місце, почнуть змінюватись.
