Дружини та наречені військових полку "Азов", які вже більше місяця перебувають у полоні у російських загарбників, стали героїнями спеціальної фотосесії відомого фотографа із Черкас Ігоря Єфімова. Перед об'єктивом камери жінки постали в образах закривавлених ляльок-мотанок. Костюми та грим вони створювали самостійно.
Знімки автор оприлюднив на особистій сторінці уFacebook. Він зазначив, що такі образи для фотосесії були обрані недарма.
Як відомо, згідно з легендами, лялька-мотанка була сакральним оберегом наших предків від злих сил та бід.
"Нехай наша рідна земля та жіночі серця оберігають захисників України. Щодня ми віримо в їхнє повернення. Віримо, що з ними все буде добре. Як і наші предки, ми створюємо обереги, які захищають мужніх українських воїнів. Де б вони не були – ми з ними і наші серця з ними. Ми нагадуємо про них щомиті. Ми віримо в них. Ми чекаємо на них", – прокоментував кадри Ігор Єфімов.
Кореспонденти"Укрінформу"поспілкувалися з героїнями фотопроєкту. Їм вдалося виїхати з тимчасово окупованого Маріуполя, проте тепер все їхнє життя – це очікування новини про те, що коханий повернеться з полону додому.
Одна з дружин українського героя розповіла, яким було її життя у блокаді. З кожним днем окупанти обстрілювали місто дедалі сильніше. Залишатися вдома на самоті жінка не могла, тож пішла жити до дядька та тітки, залишивши коханому записку. Коли той ще міг зрідка повертатися додому, то писав лист у відповідь.
"З початку війни чоловіка бачила кілька разів – йому вдавалося вирватися й забігти додому на кілька хвилин. До 3 березня ми переписувалися в Телеграмі. Потім зникло світло, й усякий зв'язок обірвався. Чоловік кілька разів присилав хлопців, щоби ті навідалися переконатися, що я жива. Згодом росіяни, які вийшли з Криму, підійшли до міста із боку Мангуша й оточили його. З кожним днем обстріли посилювалися. Я не витримала й пішла жити до дядька й тітки, які теж мешкали в Маріуполі. Чоловікові написала записку. Відтоді так і спілкувалися записками. Він прийде додому – залишить. Я прийду – відповім… Росіяни зносили місто за графіком – "Гради" били зранку, від 6 до 11 години. Потім починався штурм. Бог мене беріг, трупів я так і не бачила, хоча згодом дізналась про багатьох убитих знайомих",– поділилася маріупольчанка.
Інша дівчина згадала, яке повідомлення отримала від захисника у день, коли його забрали до полону. Він вибачався. Перепрошував за те, що "азовці" не протрималися довше.
Наречена героя відреагувала на слова коханого:"Яке "вибачте"?! Хлопці 83 дні провели в повному оточенні. Знаменита Брестська фортеця трималася всього місяць. А вони – два з половиною! Однак, незважаючи ні на що, вважаю, що так мало статися. Перед війною у "азовців" було тавро нациків, і це не тільки за кордоном, а й у нас. А своєю обороною хлопці показали, що вони воїни, справжні герої. Зараз на їхню честь називають вулиці. Вважаю, що нашу націю, яка за 3 дні збирає 600 млн грн на "Байрактари", росіянам ніколи не перемогти".
Своєю фотосесією жінки вкотре нагадали українцям та всій світовій громадськості про героїзм полку "Азов" і те, що захисників треба рятувати з російського полону.
