Війна суттєво змінила роль жінки у сім'ї. Тяжкі часи, які мипереживаємо зараз, впливають на фінансовий, психоемоційний стан тавзаємовідносини уродинах.

Gradus Research спеціально для Університету Східної Англії(University ofEast Anglia) провели відповіднедослідженнясеред трьох цільових груп— жінок-ВПО, дружин військовослужбовців та жінок, які перебували утимчасовій міграції закордоном і вже повернулися,— щоб з’ясувати, яксаме війна вплинула на їхнє сімейне життя.

Війна, безперечно, змінила тарозширила функціонал усіх без винятку жінок і збільшила навантаження наних. Результати дослідження демонструють, щосеред трьох груп респонденток життя дружин військовослужбовців змінилося найбільше. 54% зних декларують зростання фінансових обов’язків, 62% відчули більшу відповідальність завиховання дітей і 63% почали активніше планувати життя родини.

Водночас для опитаних жінок, які повернулися з-за кордону, зміни виявилися менш відчутними: 19% зних почали приймати більше рішень щодо фінансових питань, 34% активізували свою роль увихованні дітей і 38% стали більше планувати сімейне життя.

Щождо змін у фінансовому становищі, тонегативний вплив війни відчули всі цільові групи, щовзяли участь удослідженні. Найбільше— жінки, які мігрували закордон і вже повернулися, та жінки, щобули змушені переїхати вмежах України. Серед перших частка тих, чий рівень сімейного доходу є низьким або нижчим середнього, зросла втричі(з17% до50%), асеред других— вдвічі(з37% до70%).

Варто зазначити, що тільки у36% опитаних жінок-ВПО основне житло незазнало руйнувань чипошкоджень. Водночас серед дружин військовослужбовців і жінок, щоповернулися з-за кордону, цей показник складає 81% і 88% відповідно. Рівень працевлаштованості від початку повномасштабного вторгнення дещо знизився увсіх досліджуваних групах, що, ймовірно, слугує одним із факторів погіршення фінансового становища родин.

Згідно зданими дослідження, найбільше змінився вплив авторитету увихованні дітей серед опитаних жінок-ВПО тадружин військовослужбовців.

Внутрішньо переміщені жінки частіше за інших спостерігають зменшення авторитету дідусів табабусь увихованні своїх дітей. Натомість утаких родинах значно зростає вплив матері: 40% декларують підвищення її авторитету увихованні дітей до12 років, і 58% — дітей віком від 13 років. Роль батька уродинах ВПО переважно залишається такоюж, якнапочатку повномасштабної війни: 36% та42% опитаних зазначили про цедля дітей до12 та від 13 років відповідно.

На відміну від жінок-ВПО, у сім'ях дружин військовослужбовців авторитет зріс уобох батьків. 48% опитаних жінок вказують назбільшення впливу батька увихованні дітей до12 років, і 42% — увихованні дітей від 13 років. Щодо авторитету матері, то53% та44% респонденток зазначили про його підвищення для дітей віком до12 та від 13 років відповідно.

Попри психологічні виклики, високий рівень стресу, переїзди тастрахи, які спіткали українців, результати дослідження вказують на відносно високий рівень задоволеності стосунками ушлюбі чипартнерстві, атакож сімейним життям серед усіх категорій опитаних.

Жінки, які повернулися з-за кордону, виявилися найщасливішою групою уцьому контексті: 87% зних відчувають задоволеність своїми стосунками. Для внутрішньо переміщених жінок цей показник сягає 72%, для дружин військовослужбовців— 81%.

«Попри очевидні складнощі йвиклики, які війна ставить перед українськими жінками та їх родинами, цей період 2022−2023 років більша частина респонденток схильні вважати часом, щозмусив українські родини стати більш злагодженими та підтримувати один одного. Опитані також констатують, що під час війни відчули великий внесок своїх партнерів уродинні стосунки, і навіть фізична розділеність сімей нестає цьому назаваді»,— зауважує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця тадиректорка Gradus Research.