Попри те, що владі Володимира Путіна наразі не загрожує безпосередня небезпека, війна проти України поступово створює для Кремля дедалі більше військових, економічних і політичних проблем. Про це йдеться в аналітичному матеріалі Bloomberg, який виділив п’ять головних факторів, що підривають образ стабільності, який російська влада формувала від початку повномасштабного вторгнення.
Першою проблемою агентство називає розширення географії українських ударів по території Росії. За підрахунками Bloomberg, понад половина російських регіонів, де проживає більш як 70% населення країни, хоча б раз у 2026 році оголошували повітряну тривогу. Це свідчить про зростання можливостей України завдавати ударів на великі відстані та про дедалі більші труднощі російської протиповітряної оборони.
Другим фактором стала паливна криза. Українські удари по нафтопереробних заводах змусили Росію зіткнутися з найсерйознішими проблемами у галузі за останні десятиліття. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, обсяги переробки нафти скоротилися з 5,4 млн до 3,8 млн барелів на добу порівняно з аналогічним періодом минулого року. У більшості регіонів уже запроваджено нормування пального, а зростання цін на бензин стало політично чутливою темою напередодні парламентських виборів.
Третім викликом Bloomberg називає зростаючий тиск на російську воєнну економіку. Хоча оборонна промисловість продовжує працювати на повну потужність, цивільні галузі демонструють спад виробництва та інвестицій. Високі військові витрати підтримують інфляцію, змушуючи Центральний банк Росії зберігати жорстку монетарну політику та високі процентні ставки.
Четвертим чинником агентство вважає відсутність дипломатичних успіхів Кремля. Переговорний процес щодо війни фактично зайшов у глухий кут, а навіть близькі до Кремля експерти дедалі частіше визнають, що швидке досягнення домовленостей виглядає малоймовірним. Водночас затягування війни лише збільшує її економічну та політичну ціну для Росії.
П’ятою причиною Bloomberg називає поступове зниження підтримки Володимира Путіна серед росіян. За даними державного ВЦВГД, рівень довіри до президента знизився до 72,3%, а незалежний «Левада-центр» зафіксував падіння рівня схвалення його діяльності до 74%. Також скоротилася частка громадян, які вважають, що країна рухається у правильному напрямку. Обидва показники стали найнижчими від початку повномасштабної війни.
На думку Bloomberg, жоден із цих факторів окремо не становить загрози для влади Кремля, однак їхнє одночасне накопичення поступово послаблює можливості Росії продовжувати війну без зростання внутрішніх ризиків.
Джерело: Bloomberg.
