Гучне і доволі скандальне соцопитування КМІС щодо ностальгії по СРСР показує не лише те, що є питання до методології проведення опитування, а й наслідки маніпуляції та пропаганди. Люди просто не розуміють, що ними маніпулюють задля досягнення чиїхось інтересів. Потрібно розкривати їм очі на правду.

Варто зазначити, що згідно з оприлюдненими результатами опитування, 50,1% українців не жалкують про розпад СРСР, а 33,5% – жалкують. При цьому на Донбасі «ностальгії» піддаються більше, ніж у Західних областях України.

Своє бачення ситуації розкрив заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

Він нагадав, що також народився в часи Радянського Союзу. І зазначив, що таких людей в Україні багато. Проте, скоріш за все, це ностальгія за молодістю, а не за самим Радянським союзом.

«Хтось вважає, що цей період був найкращим у його житті, можливо, це була молодість, ностальгія, можливо, щось було в Радянському Союзу для них приємне та красиве, яке їм вважалося кращим, ніж зараз є. Цей відсоток варто враховувати».

Крім того, за його словами, не можна виключати й методологію, згідно з якою проводилося соцопитування. Є й інші дані, які свідчать про те, що такі результати не можуть бути правдою. Більше половини населення все ж таки розуміють, що Росія є агресором зараз і що саме вона вважає себе правонаступницею СРСР.

«Основне – методологія, як проводилося згадане вами соцопитування. У нас є чіткі цифри про те, що дві третини українців вважають Росію країною-агресором. Країна-агресор є правонаступницею СРСР і проводить таку ж міжнародну агресивну політику, як проводив Радянський Союз, але вже потенціал не той», – наголосив він.

На думку заступника міністра МЗС, спротив українців щодо російської агресії збільшується.

«Більше того, спротив українського суспільства до гібридної російської агресії тільки зростає. Це неправда, коли кажуть, що Україна стала ослабленою після початку агресії РФ. Я вважаю, що навпаки, мобілізаційний ефект спрацював так, як не очікував агресор. І наша відсіч як на фронті, так й в інформаційно-психологічному плані, досить сильна. Зростає прошарок суспільства, який має досить сильний імунітет і чутливість до теми російської агресії», – заявив Боднар.

Він також пояснив, чому така різниця у «ностальгії» та взагалі у відношенні до Росії між східними областями та західними.

«Географічний поділ також досить зрозумілий, оскільки на заході України завжди були скептичні настрої щодо Росії. Західна Україна досить довго боролася проти більшовицької влади і традиційно проукраїнські настрої там були сильніші. У східній частині нашої держави значна частка українського елементу була вивезена в Сибір під час колективізації, свідомо знищена під час Голодомору, асимільована сильним впливом урбанізації тощо. На жаль, досі триває процес ментальної декомунізації», – підкреслив він.

Боднар також додав, що потрібно розділяти тих, хто ностальгує за Комуністичною партією і КДБ, і тих, хто «за дешевою ковбасою та нібито соціальною рівністю».

«Повернення до часів СРСР точно не відповідає бажанням українського народу. Ми прагнемо жити гідно у своїй незалежній державі, бути рівними у сім’ї європейських народів, мати дієві гарантії безпеки», – додав він.

Водночас, на український дипломат зауважив, що ігнорувати такі «дзвіночки» все ж не можна. Варто «детально проаналізувати, які питання і у якому ключі ставилися. Після цього ми зможемо зрозуміти, в яких аспектах треба ще доопрацьовувати».

За його словами, потрібно доносити громадянам правду щодо того, куди розвивається Україна та які наразі пріоритети. І не давати шансів російській пропаганді.

«Не виключено, що на результат опитування вплинула і російська пропаганда – наприклад, на тих, хто все ще продовжує дивитися російське телебачення.  Ці люди не розуміють, чи не хочуть розуміти, що ними маніпулюють з метою підпорядкування чи використання», – резюмував Боднар.