В середу, 22 квітня, відбудеться чергове засідання Тристоронньої контактної групи в режимі відеоконференції. Обговорювати планують відразу декілька питань, які включають у себе черговий список обміну, розведення, водопостачання, надання особливого статусу та імплементацію «формули Штайнмаєра». Щодо так званої «консультативної ради», то все… неоднозначно.
Подробицями поділився віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і представник України в політичній підгрупі ТКГ Олексій Резніков в інтерв’ю «Сьогодні».
Він підтвердив, що ТГК планує зустрітися у відеоформаті 22 квітня і що різні групи в рамках зустрічі будуть обговорювати різні питання стосовно обміну, розведення, режиму тиші, особливого статусу тощо.
«На порядку денному гуманітарної підгрупи – черговий список обміну. У підгрупі з безпеки – нові точки розведення, припинення вогню і режим тиші. В економічній – питання водопостачання та інші. У політичній – продовження дискусій на тему правових аспектів, які описані в Комплексі заходів Мінських домовленостей, як про це сказав «саміт». Тобто, це законодавство, яке описано в восьми пунктах приміток до пункту 11 Комплексу заходів. А також можлива імплементація так званої «формули Штайнмаєра» в закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областях, який ухвалений у вересні 2014 і діє до цього дня.»
На питання журналіста щодо створення скандальної «консультативної ради», підпису під цим документом голови ОПУ Андрія Єрмака та відкладення офіційного підписання через пандемію, Резніков наголосив, що не в коронавірусі справа.
За його словами, це «бачення однієї зі сторін», яка хоче цього підписання «у вигляді якогось рішення». При цьому нагадав, що ТКГ може створювати додаткові робочі групи…
«При всій повазі до вас, ви невірно зрозуміли. Коронавірус не має жодного відношення до рішення про створення Консультаційної ради, тому що, взагалі-то, воно не передбачає будь-яких обов’язкових підписів. Це бачення однієї зі сторін, що їм би хотілося підписати це в вигляді якогось рішення. Однак, я хочу всім нагадати, що пункт 13 Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей говорить про те, що для інтенсифікації роботи ТКГ вона може створювати свої робочі групи, підгрупи і т.д», – сказав він.
Міністр пояснив, який «задум» вклали у створення так званої «консультативної ради». За його словами, це ще один механізм роботи політичної підгрупи. І вона не офіційна, як не офіційні й рішення ТКГ. І взагалі… Мінські угоди.
«За задумом, Консультативна рада – це один з механізмів роботи політичної підгрупи. Тобто, рішення Консультативної ради, в разі її створення, носили б виключно рекомендаційний характер для політичної підгрупи. Відгуки та критика політичної підгрупи, в свою чергу, мають рекомендаційний характер для ТКГ. А ТКГ свою думку озвучує лідерам “нормандського формату”. ТКГ не є офіційним органом і жодні її рішення не носять юридично офіційного характеру. Як і Мінські угоди не носять юридично навіть ознак міжнародно-правового договору. Це такі собі політичні угоди», – заявив Резніков.
Міністр додав, що під час зустрічі, коли голова ОП Андрій Єрмак разом з екс-президентом Леонідом Кучмою підписали ці документи, була домовленість про згоду представників «мінського формату». Тобто зараз все залежить вже не від України, а від рішення, яке приймуть ще три сторони – ОБСЄ, Німеччина та Франція. І якщо вони дадуть згоду, то вона буде створена. Тому зараз говорити про «факт створення Консультативної ради передчасно». «Ми не маємо ні відмови, ні згоди».
«11 березня на засіданні ТКГ в Мінську, де була обговорена можливість і доцільність створення такої Консультативної ради, в тому числі було сказано: «за умови згоди ОБСЄ, Німеччини і Франції…». У разі згоди, вони делегують своїх представників до цієї Консультативної ради. На сьогодні згоди від Німеччини і Франції ми ще не отримали, їх точка зору нам невідома. Тривають консультації, обговорення, як туди можуть підбиратися люди, який порядок відбору, хто ці люди і т.д. Тому говорити сьогодні про факт створення Консультативної ради, напевно, передчасно. Це точно не буде і не може бути предметом обговорення ТКГ в середу, оскільки немає на сьогодні думки наших міжнародних партнерів – Франції та Німеччини. Ми не маємо ні відмови, ні згоди», – розповів він.
Резніков також розповів, що буде у разі, якщо за стіл консультацій Росія через підконтрольні угруповання посадить людей, які не влаштують Київ. За його словами, за «запрошених» відповідатиме ОБСЄ.
«Тут все дуже просто. Хочу нагадати, що в ТКГ є три сторони: Україна, Росія та ОБСЄ. Україна – як сторона, що захищається. Росія – як сторона, що напала. І посередник – ОБСЄ. Ще є такий інститут як запрошені. Їх запрошує ОБСЄ, як організатор. Так ось, якщо і буде ухвалено рішення про створення Консультативної ради, то її учасники будуть в статусі «запрошені». І запросити їх може тільки ОБСЄ. А запрошуватиме ОБСЄ їх тільки в тому випадку, якщо вони відповідатимуть певним критеріям, які будуть заздалегідь обумовлені, в контексті – хто може бути учасником такої Консультативної ради», – пояснив він.
Міністр повторив, що позицією української сторони є те, що учасниками так званої «консультативної ради» не можуть бути «бойовики, військові, представники окупаційного режиму та особи, які не є представниками окремих районів Донецької та Луганської областей з точки зору громадянського суспільства».
«Передусім – ВПО, внутрішньо переміщені особи, люди, які змушені були покинути свої будинки через напад Росії. Повинен бути дзеркальний відбір. Тобто, повинні бути представники окремих районів Донецької та Луганської областей, не тільки з тимчасово окупованої Росією території, але і обов’язково з підконтрольної Україні», – додав він.
При цьому додав, що білоруські спецслужби будуть контролювати списки тих, хто потрапить на переговори. А в цих списках мають бути ті, хто отримав запрошення від ОБСЄ.
«Я не вірю в те, що не отримавши запрошення від ОБСЄ, хтось взагалі зможе пройти на територію, де проходять переговори. Це відбувається під охороною спеціальних білоруських служб, оскільки Білорусь є приймаючою стороною. Відповідно, вони пропускають за списком тільки тих людей, кого подало ОБСЄ як модератор Мінського процесу. Тому, люди, які не підпадають під критерій мають право бути запрошеними, просто не потраплять туди».
І наприкінці висловився з приводу того, що буде робити українська делегація, якщо за стіл переговорів сяде бойовик. Вона встане і вийде.
«Але навіть якщо раптом, випадково, в порядку марення уявімо, що поповзом туди потрапить бойовик, то українська делегація, представники українських тимчасово переміщених осіб, які будуть представлені в цій раді, встануть, вийдуть з цієї кімнати і жодних переговорів, спілкування і консультацій, та і самої ради, просто не відбудеться», – підсумував міністр.
