Своєю думкою щодо амністії поділилися заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха та Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров в коментарі Укрінформу.

Експерт підкреслив, що тема амністії дуже болісна і починати її потрібно дуже обережно.

«Розмову про амністію слід починати дуже обережно, враховуючи два моменти. У суспільства, яке проживає війни та кризи, запит на покарання завжди вищий, ніж здатність до прощення. Травми, для когось втрати близьких, втрати співвітчизників, скорботи – емоційна напруга дуже серйозна та зрозуміла. Україна ще не мала такого досвіду», – сказав Євген Головаха, заступник директора Інституту соціології НАН України.

Він також звернув увагу на те, що бажано до юридичного процесу щодо амністії долучити іноземних фахівців. На його думку, це допоможе всі законодавчі обмеження врегулювати відповідно до законодавства, а також встановити ті «червоні лінії», які не мають бути перейдені. При цьому він додає, що для людей, які скоїли тяжкі злочини, взагалі не може бути обговорення і навіть експертиза тут не потрібна.

Експерт застерігає й від підштовхування процесу амністії. Він наголошує на тому, що потрібно спочатку зробити так, щоб кожна деталь у суді та амністії була обґрунтована, тому не варто «якось штурмувати цей процес».

Більш того, влада не повинна сама приймати рішення щодо надання амністії, з огляду на вищесказане з приводу болю людей, які щось або когось втратили у російсько-українській війні. Влада повинна вийти до народу і говорити з людьми. Доносити свою думку та пояснювати кроки. Саме тому варто придивитися до міжнародного досвіду, який вже є в історії інших країн.

«Праця над законом повинна забезпечуватися найширшим суспільним діалогом про це, держава сама повинна виходити та говорити про це з людьми. І вона повинна бути головним джерелом інформації та інтерпретації. Я би сказав, що кожен крок на шляху прийняття якогось законодавства має супроводжувати ілюстрація: ось чому так було зроблено в тій чи іншій країні, ось кого амністували, а кого не амністували. Ось чому ми використали міжнародний досвід цієї країни – і як це допомогло», – наголосив Головаха.

Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров вважає, що пояснювати на що саме буде розповсюджуватися амністія та хто під неї не повинен потрапити за будь-яких обставин, влада повинна вже зараз. Люди повинні зрозуміти де ті самі «червоні лінії» і як буде проходити поділ.

«Люди мають обговорити та усвідомити – яка амністія потрібна, кому можна пробачити, а кого пробачати не можна. Слід проговорити – що є злочином, а що правопорушенням. І лінії розділу тут провести не так вже й важко: ті, хто скоїв злочини – тяжкі або особливо тяжкі, той не може бути амністований. Вбивства, катування, ґвалтування пробачати не можна. Пропозиції амністувати всіх, які вже лунали, приймати не можна. Поділ має проходити так: чи скоїли насильницькі злочини, чи ні», – вважає правозахисник.

При цьому Євген Захаров заявив, що амністованими мають бути ті, хто отримував з бюджету гроші (лікарі, вчителі, представники комунальних служб та навіть співробітники так званих «органів влади»), а також підприємці. На них, на його думку, не повинна розповсюджуватися стаття «фінансування тероризму».

А найголовнішим, на його думку, є те, що закон має бути написано лише після певної домовленості із суспільством про те, яким він має бути. Тобто, за основу потрібно брати спільні рішення влади та суспільства – тільки «тоді результатом дії закону стануть і згода, й компроміс».

Нагадаємо. 12 вересня на розгляд Верховної Ради було подано законопроєкт про амністію №1089. Він прописує умови, на яких бойовики з боку самопроголошених республік можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності. Згідно з ним, на території районів Донбасу, де запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, під амністію підпадають всі учасники бойових дій у період з 28 лютого 2014 року. Для цього їм достатньо написати відповідну заяву.