Міністр закордонних справ у 2014-2019 рр. Павло Клімкін розповів про те, що може очікувати Україну в 2020 році від Путіна та чи приймуть нашу державу до НАТО та ЄС.
Про це він розповів під час інтерв’ю, яке оприлюднив сайт «Сьогодні».
Шлях до миру у «нормандському форматі»
Клімкін впевнений, що компромісу не існує, а до миру ще довгий шлях. За його словами, Путін і надалі буде просувати свої вимоги й гратися, поки на Донбасі лунають постріли. Тобто, задачею на 2020 рік для України є «переведення гарячого статус-кво в більш холодний», але це не замороження конфлікту, а важка праця, яка має включати всі гуманітарні аспекти, такі як релігія, екологія тощо.
Окремо він підкреслив обмін: тому що віддавати будуть в основному шпигунів, залишаючи справжніх патріотів. «Але, тим не менше, поступово нам потрібно це робити, оскільки це наші люди».
Також він нагадує про настрої людей, які вже шостий рік живуть в окупації. Посилаючись на опитування, які проводили на тимчасово непідконтрольних територіях, він наголошує, що зараз у людей дуже чітке розмежування – частина хоче до Росії, а інша частина, яка менша за кількістю, хоче повернутися до України.
«Подивимося, як зараз підуть ці зміни по децентралізації до Конституції. Вони дуже акуратно написані. Це як “формула Штайнмаєра”. Вони не є ані поганими, ані хорошими. Звичайно, вони впливають на ефективне функціонування децентралізації, тут є негативні речі».
Також колишній міністр МЗС наголошує на відсутності довіри до президента та уряду. За його словами, повинен бути більший рівень довіри щодо прийняття владою правильних рішень. І що ніхто «не буде розбивати голову і надавати якісь невідомі статуси». А з довірою реально великі проблеми всередині країни. Причому до любої влади, після Зеленського також…
«Те, що я бачу, більш холодний статус-кво вже був би результатом… Я вважаю, що в більш холодній реальності можна більш ефективно говорити про перехідний період. Зараз емоції, коли є обстріли, вони всім заважають, навіть обговорювати якісь болючі компроміси. А обговорювати їх буде потрібно. Як буде діяти система перехідної юстиції, що вона буде включати, що вона не може включати?»
Питання амністії
Павло Клімкін наголошує, що амністія є юридичним процесом і надаватися може лише судами України. І привів, як приклад, Хорватію, де амністія тривала 15 років.
«Я взагалі вважаю, що спроби дуже швидко розрулити цю проблему, провести вибори, потім когось призначити – це теж замороження, насправді. Оскільки ви створюєте іншу реальність. Я вважаю, що ця реальність не буде впливати на нас, ми не будемо впливати на неї. І ми створюємо якийсь варіант російської реальності, але більш легалізований, яка не дасть нам можливості концентрувати міжнародну підтримку», – підкреслив він.
Зняття блокади та відновлення залізничного сполучення
Перед тим, як щось робити у цьому напрямку, Україна разом з міжнародними представниками повинна зробити там комплексний аудит і дізнатись, що вкрали бойовики та Росія, і яким чином будуть вирішуватися всі ці майнові питання. Більш того, не можна щось робити з поновленням сполучення, поки там йдуть обстріли.
«Тоді відкривається шанс для обговорення якихось гуманітарних питань. Але давайте туди зайдемо, подивимося, що там є, це ж наше майно, і тоді будемо дивитися», – сказав Клімкін.
Послаблення санкцій проти Росії з боку ЄС
Колишній міністр закордонних справ впевнений, що санкції будуть послабляти, але Україна має постійно звертатися до міжнародної спільноти із закликами щодо продовження, а може й посилення їх проти Росії доти, поки вона не піде з Донбасу. Варто кожного разу говорити про те, що самі санкції Україні не важливі, головне – щоб вона пішла з окупованих територій, і тоді, «як побачите там українське політичне і правове поле, тоді будь-ласка, можемо говорити про послаблення санкцій».
Він підкреслює, що Путін у 2020 році прикладатиме ще більше зусиль щодо зняття санкцій і, на його думку, таке прискорення може бути пов’язано з виборами президента у США. Тому що у нього немає впевненості у тому, хто та з якими настроями обійматиме цю посаду.
«Одна історія стосується Росії безпосередньо, інша – Ірану, де французи. Але ми ж знаємо, що і в Італії були спроби обійти санкції. Таких країн не одна, не дві, і не три. Ми знаємо, що таких країн мінімум 10-11-ть. У них різні інтереси. Деякі можуть проявляти ініціативу, деякі – ні. Але це буде одним з найбільш серйозних викликів на перспективу», – підкреслив Клімкін.
ЄС і НАТО
Колишній міністр вважає, що шансів на вступ до НАТО та ЄС немає у найближчому майбутньому. Це може бути, але не зараз. Поки що в нас бачать внутрішню нестабільність, слабку українську політичну націю, слабку ідентичність. Та ще й сама система слаба, бо олігархічна.
Тож для того, щоб на Україну дивились з повагою та прийняли в ЄС і НАТО, потрібно змінити саму Україну.
«Ми ж маємо сказати, що крутіші, робимо більше, ніж ви там нам прописали у своїх довгих списках. Ми, більш динамічні. Шанс на це у нас. Але часу не так багато. Українців всі хочуть, українці – це всюди дуже позитивно, це наш великий плюс. А країна у нас «бідніша» і складніша, ніж українці. Українців всі люблять, але про країну кажуть, що вона корумпована, олігархічна, складна, неефективна…», – сказав політик.
І додав, що не менш важливу роль у цьому грає й близькість до Росії. І що слід враховувати той факт, що Путін не залишить у спокої, а буде добиватися роздроблення на «Малоросію», щоб вирішити власні проблеми.
«Нам треба зробити так, щоб наша країна була, як українці. А якщо ми залишаємося такими, як зараз, без подальшого розвитку, ні в які ЄС і НАТО ми не вступимо. І, скоріше за все, Путін буде далі нас довбати з точки зору розділення на «Малоросію», як вони бачать Центральну Україну, і Західну Україну. І вони абсолютно серйозно це будуть робити. Оскільки для них – це вирішення всіх проблем. Не буде куди повертати Крим, це контроль над Чорним морем, сухопутні коридори, вода – все вирішується», – підсумував Клімкін.
