Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що найстрашніше для України – якщо до влади прийдуть «нацики», а не вступ до НАТО. За його словами, вступ до Альянсу – це погано, але якщо до влади в Україні замість Зеленського прийде… «радикальна націоналістична меншість, якої дуже багато», то це буде для Росії та для Білорусі страшніше.
Про це він розповів під час великого інтерв’ю «Ехо Москви».
У спілкуванні з російським пропагандистом Олексієм Венедиктовим Лукашенко говорив не лише про взаємовідносини між Російською Федерацією та Білоруссю, а й про своє бачення того, що зараз відбувається в Україні. Зокрема, він наголошує, що хоч і не треба когось ображати, але «нацики», яких він не назвав, становлять велику загрозу.
«Найбільша загроза, що стосується України для Росії буде не НАТО, а якщо до влади прийдуть і отримають всю зброю і озброєння, як ви їх там називаєте грубо – нацики. Я, звичайно, не згоден, не треба ображати когось. У кожного є свої поняття. Але ви знаєте, ось ці радикальні національні сили в Україні, ви знаєте, ці батальйони, я не буду їх перераховувати. Ви знаєте на Україні лідерів, які завжди готові очолити це шалене радикальне націоналістичне… поки не знаю, меншість це або… Їх багато в Україні. Ось це для вас буде страшніше, ніж НАТО», – видав Лукашенко.
Згадав президент Білорусі і колишній уряд Петра Порошенко, і Януковича… Після чого заявив, що Україна взагалі взяла не той курс. І потрібно було робити хоча б так, як після розпаду СРСР. Всі президенти винні. А зараз, за його словами, зміна курсу призвела до того, що Володя Зеленський (президент України з 2019 року – ред.) все це випиває та пожинає.
«Я про Україну дуже багато думаю. Звичайно, погано, якщо Україна вступить в НАТО. Це безпеки нам не додасть, ні нам, ні, тим більше, Росії. Але гірше буде ось це. Звичайно, краще б було, якби Україна проводили такий курс, як це було хоча б після розпаду Радянського Союзу. Тому що Україна… Не треба звинувачувати Петра Порошенка, ще когось… Януковича. Всі винні президенти України в тому, що склалася така ситуація для Володі Зеленського, який зараз це випиває, пожинає», – пояснив свою думку Лукашенко.
А потім розповів ще й про коріння, яке поєднує українців, росіян та білорусів. І, мовляв, Путін це розуміє. Бо це «основа нашого братства».
«У нас коріння… Литовці, ви ж розумієте, це не слов’янська гілка. А українці, білоруси і росіяни, особливо ця територія – це ж коріння наше там. Вони там зариті. Значить ми фактично древо зі своїми сьогодні гілками, але коріння у нас спільне. Я ж це як історик розумію. І Володимир Володимирович про це говорить правильно. Там основа нашого братства».
Водночас Лукашенко додає, що Україна цікава Білорусі, а стосунки між країнами оцінюються в понад 5 мільярдів доларів на рік. Товарообіг такий.
«Україна для нас не союзник в такому розумінні, але у нас дуже добрі, близькі стосунки з Україною, які оцінюються понад 5 мільярдів доларів на рік. Це великий товарообіг», – порахував президент Білорусі.
А потім заявив, що саме Путін намагається зберегти, а не переписати історію. Бо Київська Русь та Київ були і повинні залишатися. Тож не треба нікуди йти. І переписувати історію, «розчепірювати пальці» також не треба. І забувати теж не треба. Це ж історія. І нащо українці ображаються?
«Так, була Київська Русь, Київ був. І тут не треба вам особливо розчепірювати пальці і говорити, як ніби цього не було. Мати міст наших… І ми це з тобою вивчали. І не треба йти. Ми звідти в якійсь мірі всі пішли. І хрестили, напевно, нас там. Тому ми це розуміємо, це не перепишеш. Це історія. У Росії ви намагаєтеся НЕ переписати, бо це неможливо – ви намагаєтеся просто це забути. Не треба це забувати. Це ображає українців».
По Криму у нього також є своє бачення, на яке він дивиться з усією серйозністю, без політики та агітації. «Крим російський, хоча це ще не оформлено юридично». І взагалі, неясно чому, якщо він український, його не захищали кров’ю українською. Лукашенко навіть питав скільки там людей українських загинуло, а у відповідь «тиша».
«Що стосується Криму, я давно… Коли на мене почали наступати українці тим же літом після Криму, відразу в той рік, я їм кажу: де-факто Крим російський, юридично це не оформлено. Потім вони знову мене почали душити на площі Верховної Ради. Я їм задаю питання: ви мене не душите, ви скажіть, як ви обороняли Крим, як ви його захищали, скільки там українців загинуло за цю святу, українську, як вони кажуть, землю? Тиша. Ось вам, кажу, відповідь на ваше запитання. Я виходжу з реальної ситуації. А давати оцінки «чий Крим», «Крим наш» – це ви вже займайтеся там. Я трошки серйозніше дивлюся на ці питання, не політизує, не займаюся агітацією», – заявив він.
Ну і наприкінці привів слова президента Росії, яка вже шостий рік не визнає своїх військ на окупованій території Донбасу, відкидає звинувачення у постачанні зброї та взагалі будь-яку причетність до російсько-української війни, називає це «громадянським конфліктом».
«Багато можна з історії привести фактів, які говорять про те, що ми близькі, ми брати, ми рідні. Як Путін мені в Пітері сказав: «Ми рідні. І з цього повинні виходити». Не треба все в бухгалтерію перетворювати».
