Одним з перших про це повідомив Михайло Ткач з програми «Схеми». Про те, що він не має наміру брати участь у Раді з питань свободи слова і захисту журналістів, яку створено при президентові Зеленському, журналіст написав на своїй сторінці в Фейсбуці.

На його думку, ця Рада стане ще однією бюрократичною надбудовою, яка не принесе ніякої користі. Про це свідчить і спосіб, яким її створено – Ткач наголосив, що його обрали до складу цього органу без його відома.

Раду з питань свободи слова при президентові створено 16 вересня. До її складу обрано 15 осіб: це представники ЗМІ, громадськості, Нацспілки журналістів та Незалежної медіаспілки, а також Офісу президента.

Михайло Ткач – не єдиний з обраних до Ради, хто не був присутній на засіданні та взагалі не планував і планує брати в ній участь.

Журналістка «Нового времени» Христина Бердинських на своїй сторінці в Фейсбуці також висловилась «проти будь-яких рад журналістів із владою». Вона наголосила, що влада і ЗМІ мають кожен свої власні завдання, і зливати їх в єдине ціле – не потрібно.

Не відвідав засідання і представник «Української правди» Роман Кравець. Він пояснив свою відсутність просто: його видання не братиме участі у подібних організаціях.

Як повідомили в Офісі президента, місця тих медійників, хто не планує співпрацювати з владою у новоствореній Раді, посядуть наступні за результатами голосування. При цьому обраний склад не залишиться незмінним, він тимчасовий. Наразі його має затвердити президент окремим указом.

Перші повідомлення про створення Ради з питань свободи слова надійшли в липні. Ініціатором виступив Офіс президента Зеленського.

Обмеження свободи слова залишається значною проблемою української журналістики та суспільства. Як відзначається в останньому звіті Freedom House, журналісти в Україні й досі стикаються з загрозами та залякуванням. У 2018 році в Україні офіційно зафіксовано 235 випадків порушення свободи слова.