У Тбілісі вже понад 600 днів поспіль тривають протести проти рішення влади фактично заморозити процес європейської інтеграції Грузії. Щовечора до будівлі парламенту приходять сотні людей із грузинськими, європейськими, українськими та американськими прапорами. У вихідні кількість учасників може зростати до кількох тисяч.
Нинішня хвиля протестів почалася 28 листопада 2024 року, коли уряд оголосив, що не порушуватиме питання про початок переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року. Рішення викликало масове обурення у країні, де переважна більшість населення підтримує європейський курс.
Учасники акцій вимагають повернення Грузії на шлях євроінтеграції, проведення нових чесних виборів та звільнення затриманих протестувальників, яких опозиція вважає політичними в’язнями. Сам рух не має єдиного керівництва, однак став найдовшою безперервною протестною кампанією в сучасній історії країни.
Водночас репресії серйозно послабили мобілізацію. За даними Le Monde, тисячі людей були затримані або оштрафовані, сотні заявляли про побиття та жорстоке поводження. Тиск також поширився на опозицію, незалежні медіа та громадські організації.
Якщо взимку 2024 року на вулиці виходили десятки тисяч грузинів, то тепер щоденні акції збирають переважно кількасот учасників. Частина противників влади дедалі частіше ставить під сумнів ефективність протестів, оскільки уряд не демонструє готовності до поступок, а політичний тиск лише посилюється.
Попри втому й розчарування, найвідданіші учасники продовжують виходити до парламенту. Вони називають свою боротьбу захистом європейського майбутнього Грузії та переконані, що припинення протестів означатиме остаточну перемогу авторитарного курсу.
Джерело: Le Monde.






