Україна та її прихильники у США роками намагалися подолати недовіру руху MAGA до Києва. Тепер ця кампанія починає давати перші результати: частина впливових правих коментаторів, які раніше повторювали російські наративи, після особистих поїздок до України змінює свою позицію.
Одним із найпомітніших прикладів стала ультраправа активістка Лора Лумер, яка має прямий доступ до Дональда Трампа та регулярно спілкується з ним. У Києві їй організували зустріч із Володимиром Зеленським, розмови з українськими посадовцями, військовими та представниками єврейської громади. Після поїздки Лумер публічно визнала, що раніше повірила російській пропаганді й поширювала неправдиві твердження про Україну.
Особливе враження на неї справила зустріч із головним рабином України Моше Реувеном Азманом, син якого загинув у боях проти російських військ. Лумер, яка сама є єврейкою, заявила, що ця історія змусила її переосмислити кремлівський міф про нібито «нацистську Україну».
Для Києва інтерес до Лумер пояснюється не її офіційним статусом — вона не працює в адміністрації США, — а її впливом на Трампа. У попередні роки її публічні кампанії вже впливали на кадрові рішення у сфері національної безпеки, тому українська сторона розглядає її як можливий канал комунікації з президентом США.
Після смерті сенатора Ліндсі Грема, який був одним із найпослідовніших прихильників України в республіканському таборі, частина українських лобістів сподівається, що Лумер зможе хоча б частково зайняти звільнене місце — не як законодавець, а як голос, до якого Трамп дослухається.
Водночас кампанія спрямована не лише на одну активістку. Проукраїнські організації організовують поїздки для консервативних журналістів, показують їм фронт, наслідки російських ударів, роботу українських дронових підрозділів і зруйновані храми. Мета — перевести розмову про Україну з площини «чужої війни» у площину американських інтересів.
Один із головних аргументів цієї кампанії полягає в тому, що підтримка України — це не благодійність, а інвестиція в безпеку США. Український бойовий досвід, технології дронів і засоби протидії безпілотникам уже можуть бути корисними американським союзникам на Близькому Сході.
Інша лінія комунікації побудована на особистій психології Трампа. Йому намагаються представити Україну як сторону, що демонструє винахідливість і здатність перемагати, а Путіна — як лідера, який зазнає величезних втрат і не може досягти заявлених цілей. Саме тому проукраїнські республіканці просувають формулу: Трамп любить переможців, а Україна дедалі більше виглядає переможцем, тоді як Путін — невдахою.
Однак говорити про повний розворот MAGA поки зарано. Впливові праві коментатори, зокрема Такер Карлсон і Кендис Оуенс, продовжують займати позиції, близькі до російських. Сам Трамп також зберігає мінливий підхід до війни та може швидко змінювати риторику.
Проте поїздка Лумер показала, що проросійська монополія всередині американського правого руху більше не є абсолютною. Україна поступово вчиться говорити з MAGA її мовою — мовою сили, вигоди, технологій, переможців і американського національного інтересу.
Джерело: The New York Times; додаткове підтвердження — The Guardian, Le Monde та The Times.
