Громадянське суспільство Грузії переживає найглибшу кризу з часу здобуття незалежності у 1991 році. Через посилення законодавчого та фінансового тиску більшість неурядових організацій була змушена суттєво скоротити діяльність або повністю припинити роботу. Про це йдеться у матеріалі французького видання Le Monde.
За даними газети, влада країни за останні два роки ухвалила низку законів, спрямованих на обмеження діяльності організацій, які займаються захистом прав людини, демократії та європейської інтеграції. Активісти повідомляють про кримінальні розслідування, кампанії дискредитації, погрози та фінансовий тиск.
Одним із символів цієї кампанії стала будівля Асоціації молодих юристів Грузії (GYLA) у центрі Тбілісі, фасад якої вкритий образливими написами на кшталт «іноагенти», «вороги нації» та «раби». Саме ця організація представляє інтереси громадян, які заявляють про побиття та незаконні затримання під час протестів проти призупинення процесу вступу Грузії до Європейського Союзу.
Le Monde зазначає, що після рішення правлячої партії «Грузинська мрія» призупинити курс на євроінтеграцію та поглибити співпрацю з Росією країна, на думку критиків, почала рухатися в бік авторитарної моделі. Водночас, за результатами соціологічних опитувань, близько 75% громадян Грузії підтримують вступ до ЄС.
Видання посилається на неопубліковане дослідження організації «Центр соціальної справедливості», згідно з яким 96% неурядових організацій повідомили про серйозні фінансові труднощі, а 94% були змушені суттєво скоротити діяльність або повністю припинити роботу. За словами директорки Transparency International Georgia Еки Гігаурі, сьогодні фактично припинили існування близько 80% грузинських НУО як юридичних осіб.
Ключовим ударом по сектору, зазначає Le Monde, стало ухвалення у березні 2026 року закону, який передав міжнародне фінансування неурядових організацій під прямий контроль уряду. Відтепер іноземні донори мають отримувати попередній дозвіл влади на надання грантів, а отримання фінансування без такого дозволу може каратися позбавленням волі на строк до шести років. Пізніше було ухвалено додаткові поправки, які поширили нові вимоги й на вже виділені кошти, після чого влада розпочала кримінальні провадження проти низки організацій за звинуваченнями у «саботажі проти держави» та заморозила їхні банківські рахунки.
Частина громадських організацій змогла продовжити роботу завдяки підтримці міжнародних донорів або перенесла діяльність до Вірменії, Чехії чи Естонії. Водночас інші активісти залишилися в країні, попри ризик кримінального переслідування. Директорка Transparency International Georgia Ека Гігаурі, щодо якої тривають два кримінальні розслідування, заявила Le Monde, що готова до можливого арешту, наголосивши, що багато грузинів свідомо жертвують власним майбутнім заради демократії, незалежного правосуддя та європейського майбутнього країни.
Джерело: Le Monde.
